Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України

Про розмір оплати за надання платних послуг Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України
(Наказ № 23 від 29.02.2024 р.)



Правила прийому на навчання
до аспірантури та докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України
в 2024 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Новини

«Спортивне право України: теоретичні і практичні проблеми формування галузі»

5 червня 2024 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Спортивне право України: теоретичні і практичні проблеми формування галузі», присвячена 75-річчю заснування Інституту.


Організаторами конференції виступили Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Міністерство молоді і спорту України, Національна академія правових наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національний олімпійський комітет України.

Участь у конференції взяли науковці Інституту держави і права імені В.М. Корецького, представники Національного олімпійського комітету України, Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, а також науковці та керівники закладів вищої освіти: Київського університету права НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. 

Учасників конференції привітав директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віце-президент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк. Він наголосив, що важливе значення має правове врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері спорту, розвиток в умовах воєнного стану параолімпійського спорту, питання реабілітації, пенсійного забезпечення, вирішення конфліктних ситуацій в спортивній галузі, а також вдосконалення національного законодавства в цій галузі.


У ході зустрічі учасники обмінялись думками стосовно правового забезпечення функціонування спорту в Україні та формування спортивного права як комплексної галузі права. Свої думки та пропозиції висловили: Наталія Коваленко, заступниця виконавчого директора Національного олімпійського комітету України; Юрій Кризський, член НОК, директор Координаційного центру «Спортивне право»; Іван Кайло, проректор з наукової роботи Київського університету права НАН України, доктор юридичних наук; Михайло Теплюк, заступник керівника Апарату ВРУ – керівник Головного юридичного управління, доктор юридичних наук; Олексій Ющик, головний науковий співробітник керівник Центру теоретичних проблем законотворчості, доктор юридичних наук; Віталій Косович, завідувач кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук; Віра Риндюк, професорка кафедри теоретичної юриспруденції Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, докторка юридичних наук; Олексій Ющик, докторант Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук. 

Учасники Міжнародної науково-практичної конференції відзначили факт заснування Міжвідомчого науково-практичного проєкту «Спортивне право». За результатами конференції схвалено Рекомендації, у яких підкреслюється значення методологічного аспекту в галузевому поділі права і формування комплексної галузі спортивного права.



«Джерела судового права в Україні»: презентація монографії

30 травня 2024 року в Інституті держави і права України  ім. В.М. Корецького відбулась презентація колективної монографії «Джерела судового права в Україні», що присвячена 75-й річниці Інституту.

Відкриваючи захід, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк відзначив важливість виходу в світ колективної монографії. За словами Олександра Скрипнюка, видання вже отримало схвальні відгуки. «Схожої монографії в Україні ще не видавалось, і у цьому її наукова новизна», –  резюмував Олександр Васильович. 

Вітаючи присутніх, Олександр Скрипнюк акцентував увагу на тому, що провідна роль у підготовці монографії належить керівникові авторського колективу, доктору юридичних наук, професору, дійсному члену Національної академії правових наук України, заслуженому юристу України Анатолію Селіванову. У вітальному слові Олександр Скрипнюк подякував авторам, які долучилися до видання. Це, насамперед, науковці Інституту держави і права України  ім. В.М. Корецького, відомі вчені в науці публічного права, професійні судді, представники академічних установ України та вищих навчальних закладів України. Слова подяки пролунали і рецензентам: Ю.Г. Барабашу, доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту Національної академії правових наук України та Ю.В. Георгієвському, доктору юридичних наук.

Запрошений до слова Анатолій Селіванов зазначив, що у монографії, яку наразі підготували, вченим разом з практиками вдалося віднайти теми, що дають кожному правознавцю змогу здійснити аналіз теорії і практики. На конституційній хвилі «вагомості» зосереджено більшість матеріалів та, починаючи зі вступу, продемонстровано пріоритети і шляхи до удосконалення існуючої системи територіальних судів. Вчені та практики виклали власні думки не щодо понять і термінів, які існують або виникають в юридичній науці та практиці, а щодо їх правильного праворозуміння.

Виступаючи на заході, заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, академік НАПрН України Наталія Оніщенко зауважила, що монографії, запропоновані паном Селівановим – завжди цікаві та викликають певний інтерес. Науковиця зазначила, що різні вчені, різні наукові школи займали й займають доволі відмінні позиції щодо призначення судового права й процитувала Анатолія Селіванова, як саме він вбачає призначення судового права як вчення про судову владу в публічно-правовій системі України.



В обговоренні монографії взяли участь: завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, Наталія Пархоменко; завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Ігор Усенко;  завідувачка кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка юридичних наук, професорка, Оксана Хотинська-Нор; кандидат юридичних наук, суддя окружного адміністративного суду м. Києва, заступник Генерального прокурора України (у відставці) Олег Володимирович Бачун; доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, суддя Конституційного Суду України, Віктор Городовенко; доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права Олег Володимирович Марцеляк; вчена секретарка Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, Анжеліка Романівна Крусян.


XV ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРАВОВІ ЗАСАДИ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
НАЦІОНАЛЬНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД»

22 квітня 2024 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася ХV щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Правові засади нормотворчої діяльності: національний і зарубіжний досвід».


У конференції взяли участь провідні вчені-юристи України, зокрема, 30 докторів наук, представники 15 вітчизняних закладів вищої освіти та двох вищих навчальних закладів Республіки Польща (Гданський університет, Варшавський університет), представники вищих органів державної влади, у тому числі народний депутат України, наукова молодь, а також студенти провідних закладів вищої освіти України. Всі учасники конференції полемічно і, водночас, конструктивно обговорили фундаментальні проблеми, пов’язані із забезпеченням прогресивного державно-правового розвитку України, зокрема в умовах війни, повоєнного миробудівництва та відбудови Української держави, передусім тих чинників, що справляють визначальний вплив на удосконалення правотворчої діяльності в умовах демократичного розвитку. У зазначеному контексті особлива увага на конференції була приділена питанням правотворчості та трансформації законодавства України в сучасних умовах.


З вступним словом на конференції виступив директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Васильович Скрипнюк. У своєму виступі Олександр Васильович, зокрема, привітав учасників конференції та відзначив актуальність дослідження проблематики правових засад нормотворчої діяльності в контексті забезпечення належного втілення сучасних реформ, спрямованих на подолання тяжких наслідків повномасштабної російської агресії проти України та створення правових передумов для забезпечення прогресивного повоєнного розвитку нашої держави.


Після вступного та привітального слова почалася основна частина конференції, на якій провідні вчені нашої держави, а також зарубіжних країн, виступали з доповідями, що були присвячені актуальним проблемам розвитку правових засад нормотворчої діяльності в контексті національного та зарубіжного досвіду. Зокрема, на конференції виступили з доповідями: О.С. Бакумов, народний депутат України, доктор юридичних наук, професор; Н.М. Оніщенко, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України; С.Д. Гусарєв, перший проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; С.С. Чернявський, проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Ярослав Несьоловський, доктор права, адвокат, кафедра теорії та філософії держави і права Гданського університету; Н.М. Пархоменко, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений юрист України; С.Г. Стеценко, суддя Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; О.М. Головко, проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.М. Каразіна, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; Гжегожу Верчинські, доктор габілітований, професор Гданського університету; С.В. Бобровник, завідувач кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; Б.І. Андрусишин, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права та політології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Н.Р. Малишева, провідний науковий співробітник відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України; Р.П. Луцький, директор Науково-дослідного інституту імені Академіка Івана Луцького Університету Короля Данила, доктор юридичних наук, професор; В.І. Олещенко, в.о. завідувача відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидат географічних наук, доцент, заслужений юрист України; Ю.В. Цвєткова, доцент кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, доцент.

У процесі виступів провідних українських та зарубіжних вчених були обговорені актуальні проблеми нормотворчої діяльності в Україні в сучасних умовах, зокрема, специфіка національного досвіду правового регулювання нормотворчої діяльності, сутнісні характеристики нормопроектувальної діяльності в нових реаліях, проблемні питання відомчої нормотворчої діяльності в сучасних умовах, а також правового моніторингу як складової наукового забезпечення правотворчого процесу, нормотворча діяльність як фактор зміни судової практики у світлі досвіду Верховного Суду, проблеми нормотворчої діяльності в українській правовій думці ХІХ – початку ХХ століття, польський досвід у сфері оголошення закону, принципи організації нормотворчості, правове забезпечення збереження національної ідентичності українців у російській федерації, екологічна правотворчість в особливий період, нормотворчість органів публічної влади в контексті розвитку сучасного позитивного права, етапи становлення сучасної системи правового регулювання нормотворчої діяльності в Україні тощо.

Зокрема, Наталія Миколаївна Оніщенко у своєму виступі наголосила на тому, що сучасні нормативно-правові акти повинні відповідати реаліям життя, а нормопроєктувальні практики враховувати сучасний контекст світового правового правопорядку. Це означає, що нормопроектувальна робота на усіх рівнях від вищих органів державної влади (загальна нормотворчість), центральних органів виконавчих влади (відомча нормотворчість), місцевих органів виконавчої влади (місцева нормотворчість) до нормотворчості керівників підприємств, установ, організацій (локальна нормотворчість) повинна дієво забезпечувати права, свободи і законні інтереси людини. Наталія Миколаївна Пархоменко у своєму виступі розповіла про особливості правового моніторингу як складової наукового забезпечення правотворчого процесу. Зокрема, було акцентовано увагу на тому, що саме правовий моніторинг дає змогу виявити та сформулювати єдині принципи та підходи до розвитку правової системи та системи права, визначити напрями цього розвитку відповідно до інтересів та потреб суспільства; уніфікувати та стандартизувати систему права та, як наслідок, – зміцнити правопорядок, що є основною метою правової політики сучасної держави. При цьому правовий моніторинг передбачає поступову та системну, науково-обґрунтовану оцінку сутності та змісту суспільних відносин, чинних нормативно-правових актів України, правових актів ЄС, практики Європейського Суду, правозастосовної практики, вітчизняної судової практики, актів офіційного тлумачення норм права, правової доктрини тощо.


Світлана Василівна Бобровник виголосила доповідь, присвячену поняттю та принципам організації нормотворчості. У її виступі було наголошено, зокрема, на тому, що сучасні умови розвитку суспільства потребують переосмислення сутності та призначення принципів нормотворчості, що обумовлюється, зокрема, еволюцією правового регулювання від нормативного спрямування до людиноцентризму, що суттєво підвищує значення принципів приватного права; трансформацією правового світогляду до верховенства права та визначення прав і свобод людини вищою соціальною цінністю; плюралізмом сутності досліджуваних принципів нормотворчості із такими засобами соціального регулювання, як релігія, мораль, етика; врахуванням динаміки розвитку суспільства, пов’язаного з необхідністю подолання суспільних протиріч; залежністю принципів нормотворчості від досягнень науки, юридичної практики, пануючого світогляду та рівня розвитку суспільства; значенням принципів як засобу забезпечення системності нормативних актів як результату нормотворчості; виявом творчості нормотворців, які впроваджують принципи в процесі підготовки та прийняття нормативних актів тощо.

У цілому в межах конференції були розглянуті і обговорені як найрізноманітніші теоретико-прикладні аспекти розвитку правових засад нормотворчої діяльності в сучасних умовах, так і значна кількість актуальних питань, пов’язаних із правовим забезпеченням здійснюваних в Україні реформ.




17 квітня 2024 року директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України СКРИПНЮК Олександр Васильович був нагороджений Відзнакою «З нагоди ювілею 20-річчя відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору» та вітальною адресою Київської православної богословської академії. 

Від імені Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія вітальне слово проголосив о. Віталій Даньчак. Він привітав Олександра Васильовича з днем народження та відзначив, що Олександр Васильович Скрипнюк – не тільки визнаний, відомий вчений, який зробив величезний вклад в розвиток української юридичної науки та української держави і права, але також є Людиною з великої літери, має високі людські властивості.

Від Київської православної богословської академії вітальну адресу зачитав та вручив о. Ярослав Романчук.

Вручення Відзнаки та привітання відбулися в урочистій обстановці, у присутності представників колективу Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України.






09 січня 2024 року відбулося перше у 2024 році засідання
Вченої ради Інституту держави і права імені В.М. Корецького

Основним питанням порядку денного було затвердження звіту про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 2023 році. З доповідями про основні положення Звіту (який буде розміщено на сайті Інституту) виступили в.о. вченого секретаря Інституту, д.ю.н., професор А.Р. Крусян та директор Інституту, академік НАПрНУ О.В. Скрипнюк. Зокрема, були підведені підсумки про основні здобутки і досягнення Інституту у 2023 році, наголошено на успіхах та напрацюваннях, які відображені в численних наукових публікаціях, монографічних та науково-експертних роботах, а також апробовані на багатьох наукових конференціях, круглих столах, полілогах, інших наукових форумах та впровадженні в практику. В обговоренні Звіту взяли участь  Ю.С. Шемшученко – академік НАН України, Почесний директор Інституту, радник при Президії НАН України; В.П. Нагребельний – член-кореспондент НАПрН України, к.ю.н., заступник директора з наукової роботи Інституту; Н.М. Пархоменко – член-кореспондент НАН України, д.ю.н., зав. відділу Інституту; Н.К. Ісаєва – к.ю.н., голова Первинної профспілкової організації Інституту; В.І. Олещенко – в.о. завідувача відділу Інституту, старший науковий співробітник Інституту та ін. Вчена рала одноголосно схвалила Звіт про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 2023 році.  

Крім того, на засіданні були визначені основні напрямки подальшого удосконалення діяльності Інституту у 2024 році та важливі аспекти щодо підвищення ефективності його роботи, оптимізації науково-організаційних процесів, підкреслені важливість розвитку міжнародного партнерства, розширення науково-дослідної бази та подальшого впровадження інноваційних технологій у процеси наукових досліджень. У підсумку засідання Вченої ради зазначено, що минулий рік був важливим етапом у розвитку Інституту, але перед Інститутом стоять нові завдання, перш за все, зумовлені війною, яка, безумовно, вплинула на українську науку та поставила на порядок денний питання, пов’язанні з воєнним станом та проблемами повоєнної відбудови України. Адже наука має бути орієнтована на практику, яка є споживачем її результатів та критерієм істинності наукових досягнень. Провідний центр української юридичної науки – Інститут держави і права імені В.М. Корецького – традиційно досліджує та ефективно вирішує ті правові питання, які є на часі та відображають суспільні потреби, з метою утвердження та сталого розвитку України як демократичної, правової держави, повноправного члена європейського співтовариства.



АРХІВ НОВИН

G Analytics
сайт создан компанией