🏁 Новини. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України

10 лютого 2023 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулося експертне обговорення на тему «Автономна Республіка Крим: правові засади деокупації, реінтеграції та захисту прав людини» організаторами якого виступили: Національна академія наук України; Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Меджліс кримськотатарського народу; Фонд інституційного розвитку української науки. Під час заходу обговорили чотири блоки актуальних питань сучасного та повоєнного розвитку Криму:

Порушення прав людини і основоположних свобод на тимчасово окупованій РФ території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
Правові засади деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
Гарантування, забезпечення і захист прав та законних інтересів осіб на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
Правовий статус кримськотатарського народу в Україні та питання трансформації конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим.

На заході були присутні: Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим; народні депутати України; судді Конституційного Суду України; керівники Меджлісу кримськотатарського народу; провідні вчені Інституту та України, представники Фонду інституційного розвитку української науки та інших громадських організацій.

Відкрив захід доповіддю «Конституційно-правові засади деокупації, реінтеграції Автономної Республіки Крим та захист прав і свобод людини: сучасність та перспективи» директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України О.В.СКРИПНЮК. З доповідями також виступили: Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Т.Р. ТАШЕВА; голова Меджлісу кримськотатарського народу Р.А. ЧУБАРОВ; народні депутат України ІХ та попередніх скликань Р.В. БАБІЙ та А.А. ТЕТЕРУК; суддя Конституційного Суду України В.В. ЛЕМАК; провідні вчені – академік НАПрН України Н.М. ОНІЩЕНКО, член-кореспондент НАН України Н.М. ПАРХОМЕНКО, член-кореспондент НАПрН України І.О. КРЕСІНА, доктори юридичних наук О.О. КВАША та О.В. МАРЦЕЛЯК, доктор економічних наук О.І. КОВАЛІВ; кандидати юридичних наук – виконавчий директор Фонду інституційного розвитку української науки М.В. МАРЧЕНКО та директор Центру досліджень воєнних злочинів М.І. СІРИЙ; інші присутні.

Відбулося ґрунтовне обговорення правових засад деокупації, реінтеграції та захисту прав і свобод людини на тимчасово окупованому рф Кримському півострові. За підсумками обговорення були досягнуті домовленості про розвиток співробітництва між Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Меджлісом кримськотатарського народу в сфері науково-дослідної та видавничої діяльності, підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації в галузі юридичних, політичних наук та державного управління через аспірантуру та докторантуру Інституту для кримськотатарського народу та ін.

Міжнародна конференція "Агресія Росії проти України: наслідки. Екологічна солідарність у міжнародних збройних конфліктах"

1 грудня 2022 р. на базі Університету Ла Рошель (Франція) Інститут держави і права імені В.М. Корецького як співорганізатор проводитиме конференцію "L'agression de l'Ukraine par la Russie: les consequences. Solidarite ecologique et conflit arme international" ("Агресія Росії проти України: наслідки. Екологічна солідарність у міжнародних збройних конфліктах")

Серед організаторів також Національний центр наукових досліджень Франції (CNRS), Французьке товариство права навколишнього середовища (SFDE).

У заході мають взяти участь французькі та зарубіжні науковці, а також представники ВРУ (Ірина Геращенко), Мінекології (Тетяна Тимочко), громадських організацій України.

Програма заходу

Міжнародний колоквіум на тему: «Агресія Росії проти України: екологічні наслідки міжнародного збройного конфлікту. Міжнародна солідарність»

1-2 листопада 2022 року Університетом Ла-Рошель (Франція) спільно з Інститутом держави і права імені В.М. Корецького було проведено міжнародний колоквіум на тему: «Агресія Росії проти України: екологічні наслідки міжнародного збройного конфлікту. Міжнародна солідарність».

В організації та проведенні активну участь взяли завідуюча відділом проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Малишева Наталія Рафаелівна та кандидат юридичних наук Анна Гурова.

В провідному французькому журналі «Revue juridique de l’environnement» опубліковано спільну статтю Н. Малишевої та А. Гурової під назвою «Поки світ боїться «ядерної кнопки Путіна», недооцінюється інша ядерна загроза, яка є реальною вже сьогодні».

Міжнародна конференція щодо ситуації в Україні в контексті збройної агресії РФ

21 жовтня 2022 року в Японії представниками Інституту держави і права імені В.М. Корецького було проведено міжнародну конференцію щодо ситуації в Україні в контексті збройної агресії РФ. Завідуюча відділом проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Малишева Наталія Рафаелівна виступила із презентацією на тему: «Збройна агресія Російської Федерації проти України і право міжнародної безпеки»

В конференції взяли участь представники 7 країн: України, Японії, Китаю, США, Німеччини, Фінляндії та Австралії.

Презентація

Міжнародний бізнес-форум на тему: «Космічна діяльність і розвиток космічного бізнесу в Україні»

27 вересня 2022 року представниками Інституту держави і права імені В.М. Корецького спільно з керівництвом Центру космічного права Японії проведено Міжнародний бізнес-форум на тему: «Космічна діяльність і розвиток космічного бізнесу в Україні».

У форумі взяли участь представники JAXA, інших державних органів, що мають відношення до космічної діяльності, Центра космічного права Японії, а також професорсько-викладацький склад таких університетів Японії:

Keio University;
National Defense Academy of Japan;
Gakushuin University;
Okayama University;
Aoyama Gakuin University.

Всього близько 100 учасників.

За вагомий внесок у розвиток науки провідного наукового співробітника відділу правових проблем політології Інституту, доктора політичних наук, професора Горбатенка Володимира Павловича обрано іноземним членом Польської академії наук і мистецтв.

Відповідне рішення було прийнято 11 червня 2022 року Загальними зборами Польської академії наук і мистецтв, затверджено 01 вересня 2022 року Президентом Республіки Польща. Офіційне вручення диплома відбулося 18 жовтня 2022 року під час святкування 150-річчя Польської академії наук і мистецтв у м. Краків (Республіка Польща).

Круглий стіл з обговорення Стратегії політико-правового розвитку
України до 2030 року

25 жовтня 2022 року відділ правових проблем політології провів круглий стіл з обговорення підготовленого ним проєкту Стратегії політико-правового розвитку України до 2030 року. Вона передбачає комплексне удосконалення функціонування інститутів, структур і механізмів державної влади; належне забезпечення політико-правових відносин, узгодження загальнонаціональних інтересів з інтересами окремих соціальних груп в умовах зростання ролі громадянського суспільства.

Учасники круглого столу обмінялися думками щодо: ідеології національного прагматизму; стратегії європейської інтеграції України; стратегії підвищення ефективності діяльності Верховної Ради України; стратегії правової реформи; стратегії модернізації адміністративно-територіального устрою та реформування місцевого самоврядування; стратегії розвитку освіти та науки; стратегії політико-правового забезпечення етнополітики.

Участь у круглому столі взяли співробітники відділу та д. політ. н. В.В. Бусленко, д. ю. н. О.О. Кармаза, д. політ. н. М.С. Кармазіна, д. філос. н. С.М. Ягодзінський, к. політ. н. Ю.С. Нечипоренко, к. ю. н. М.О. Пухтинський та інші вчені, які позитивно оцінили Стратегію та поділилися думками щодо її удосконалення.

На засіданні вченої ради Інституту 27 жовтня проєкт було рекомендовано опублікувати як наукову записку «Стратегія політико-правового розвитку України до 2030 року», з текстом якої можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3fQIWgV.

«Рекодифікація цивільного законодавства України: перспективи регулювання цивільних правовідносин (пам’яті української вченої, академіка НАПрН України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Ярослави Миколаївни Шевченко з нагоди 90-річчя від дня народження).

3 листопада 2022 року відділом проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України було проведено круглий стіл на тему «Рекодифікація цивільного законодавства України: перспективи регулювання цивільних правовідносин (пам’яті української вченої, академіка НАПрН України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Ярослави Миколаївни Шевченко з нагоди 90-річчя від дня народження).

Особливістю круглого столу було його проведення під час війни, що відобразилося на форматі проведення круглого столу. Незважаючи на складнощі у проведенні наукових заходів, у роботі круглого столу, у тому числі дистанційно, прийняли участь як працівники Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, так і інші учасники, які представляли наукові установи, державні органи, заклади вищої освіти із різних регіонів України.

Відкрив засідання директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, академік НАПрН України Олександр Васильович Скрипнюк, привітавши учасників заходу. Також з вітальними словами до присутніх виступили заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Наталія Миколаївна Оніщенко.

Після вітань присутнім директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, академік НАПрН України Олександр Васильович Скрипнюк виступив з промовою «Видатна вчена та організатор вітчизняної цивілістичної науки: до 90-річчя від Дня народження академіка Ярославни Миколаївни Шевченко». В своєї промові він звернув увагу на значний науковий доробок Я.М. Шевченко, яка за своє життя опублікувала понад 250 наукових публікацій, які здобули високу оцінку як в колишньому СРСР, так і в Незалежній України, на її активну участь у законопроектній роботі, де вона загалом узяла участь у підготовці близько 180 законопроєктів, у тому числі проектів Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, на її активну викладацьку та громадську діяльність. Виступаючий наголосив, що ім’я Я.М. Шевченко як талановитого науковця, педагога, та адміністратора нерозривно пов’язане з Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, де вона пройшла тривалий шлях від молодшого наукового співробітника до завідувачки відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права (загалом, перша жінка, яка стала керівником у цій установі), віддавши йому 50 плідних років свого життя.

Після цього з промовою «Ярослава Миколаївна Шевченко – вчений, вчитель, людина» виступила заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Наталія Миколаївна Оніщенко, яка висловила велику пошану до Я.М. Шевченко як науковця, керівника і друга, згадала її широку ерудицію, глибоке розуміння приватноправових та теоретичних засад цивілістики та науки цивільного права. Вона звернула також увагу на чесноти Я.М. Шевченко, яка дуже добре розуміла людей та завжди приципово відстоювала свої наукові та громадські погляди, та на багатогранної особистості. На думку виступаючої сумуючи за нею, як за особистістю, не можна не відмітити, що її життя було яскравим, натхненним та плодотворним, що свідчить про те, що часи завжди однакові і люди, які прагнуть досягти та створити завжди добиваються свого.

З промовами щодо особи Ярослави Миколаївни Шевченко також виступили - радник дирекції Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПрН України Юлій Сергійович Шемшученко та завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Наумович Денисов, які відзначили її вагомий особистий внесок у розвиток цивілістичної науки України, виховання наукових кадрів, підтримання високого наукового статусу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України тощо.

Після цього слово для виступу було надано кандидату юридичних наук, науковому співробітнику відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Молявко Олесі Михайлівні. В своєму виступі «Шевченко Ярославна Миколаївна (1932 – 2017) вона зазначила, що внесок Я.М. Шевченко у підвищення авторитету Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН складно переоцінити, оскільки вона робила установу знаною у міжнародних колах та серед наукової громадськості як східних, так і західних країн. Виступаюча доповіла присутнім про життєвий, трудовий, науковий та громадський шлях Ярослави Миколаївни Шевченко, окремо зупинившись на широкому спектрі правової проблематики, яка була у сфері наукових інтересів Я.М. Шевченко, доповіла про тематику її дисертаційних досліджень, її наукові публікації, її учнів, її участь у розробці законопроектів, громадську діяльність, її державні нагороди тощо.

Дискусію з актуальних питань рекодифікації цивільного законодавства України в умовах воєнного стану в державі розпочав доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, завідуючий відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України А.Ю. Бабаскін. В своєму виступі на тему «Забезпечувальний платіж як спосіб забезпечення виконання зобов’язань в умовах рекодифікації Цивільного кодексу України» він зазначив, що на відміну від законодавства багатьох країн ЄС, де зазначений вид забезпечення зобов’язань має позитивне правове регулювання, в Україні «забезпечувальний платіж» є непойменованим видом забезпечення виконання зобов’язань». Вказане, з урахуванням відсутності в ЦК України ознак видів забезпечення виконання зобов’язань, неоднорідності правової природи поіменованих видів забезпечення виконання зобов’язань, викликає у правозастосовній практиці проблеми з кваліфікацією «забезпечувального платежу» як самостійного непоіменованого виду забезпечення виконання зобов’язань. З огляду на це актуальною є потреба у наданні позитивного правового регулювання вказаному виду забезпечення виконання зобов’язань, що підтверджується тим, що Концепцією оновлення Цивільного кодексу України передбачається доповнення ЦК України таким новим поіменованим видом забезпечення виконання зобов’язання. Доповідач також звернув увагу присутніх на відмінності «забезпечувального платежу» від поіменованих в статті 546 ЦК України видів забезпечення виконання зобов’язань, визначив його функції та його особливості, та надав пропозиції щодо внесення змін до ЦК України, з приводу надання вказаного виду забезпечення зобов’язань належного правового регулювання.

Професор кафедри цивільного права Навчально-наукового Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка І.А. Безклубий в своєї доповіді «Місце інституту банківського правочину в системі фінансових послуг» зазначив, що на фоні перспектив розвитку банківських послуг зростає роль цивільного правочину, який регулює суспільні відносини між банком-послугонадавачем та особою-послугоодержувачем. Проблеми банківського правочину криються у помилковому розумінні його правової природи, специфіці суб’єктного складу сторін, практиці застосування чинного законодавства, не точному формулюванні визначення окремих юридичних категорій, що опосередковані з ними. Правочин як юридичний акт, що протиставляється правопорушенню та реалізується через волевиявлення особи, передбачає настання певних правових наслідків. Алгоритм творення прав учасників сфери банківських послуг узгоджується актом цивільного правочину, який в свою чергу формує правотворчий факт. Від вірного вирішення питань, що розкривають зміст поняття банківських правочинів, залежить поширення їх правового режиму на вольові акти, які як правило, виводяться за межі цього виду юридичних фактів (наприклад, здійснення банківської операції, проведення платежу, відкриття акредитива тощо). З огляду на це на переконання доповідача банківський правочин слід розглядати як правомірну дію, яка є результатом дієздатності банківської установи, що проявляється через волю органів управління останньої та зовнішнього її прояву (банківської операції, формуляру, тощо) спрямованого на досягнення суб’єктивного мотиву (сausa). І хоча здебільшого банківські правочини носять характер договірних правовідносин, проте специфіка підприємницької діяльності в банківській сфері передбачає вчинення односторонніх правочинів. На переконання виступаючого майбутнє банківських правочинів лежить у площині подальшого розвитку технологій фінансового інструментарію, що забезпечує швидке, якісне та безпечне надання банківських послуг (FinTech): від платежів, кредитування, інвестування до розробки смартконтрактів, автоматизації роботизованих процесів (RPA) до блокчейн тощо.

Доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Г. П. Тимченко у своєму виступі «Наука цивільного процесу в умовах воєнного стану» зазначив, що першочерговим завданням в умовах нашої неминучої перемоги над країною-агресором є повсюдне впровадження європейських стандартів здійснення правосуддя. Реальне забезпечення права кожного громадянина на доступний судовий захист, справедливий судовий розгляд має стати ключовою ідеєю реформ, що проводяться. Звісно, що такі перетворення не можуть відбутися без активної участі наукової юридичної громадськості, без проведення нею аналізу характеру найважливіших реформ, особливостей їхньої реалізації та точного визначення всіх наслідків здійснення. Це дає дослідникам унікальну можливість, по-новому, поза будь-якими рамками та обмеженнями, звернутися до такої проблематики цивілістичної процесуальної науки, яка зумовлювала б всебічну оцінку та зміну моделі процесуальної діяльності, зрештою, проведення необхідної європеїзації національного цивільного процесу та справжнього утвердження на ниві вітчизняного правознавства європейських цінностей права та правосуддя у цивільних справах. У такому контексті привертають на себе увагу проблеми верховенства права, доступності правосуддя у цивільних справах, гармонізації цивільного процесуального законодавства України з правом ЄС, які, власне, в сучасних умовах не тільки є перспективними напрямами наукового пошуку, а й набувають фундаментального значення.

У доповіді заступниці декану юридичного факультету з наукової роботи ДВНЗ «Ужгородський національний університет», докторка юридичних наук, професорка М.В. Менджул на тему «Правові аспекти визнання шлюбних договорів недійсними та правові позиції Верховного Суду» були розглянуті підстави визнання шлюбного договору недійсним, проаналізована практика Верховного суду щодо визнання шлюбного договору недійним із-за включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, та обгрунтовані пропозиції щодо внесення з цього приводу змін до статті 103 СК України.

Доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, заступник керівника Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного суду – начальник правового управління Касаційного цивільного суду М.М. Шумило в своєї доповіді «Роль висновків Верховного суду рід час оновлення Цивільного кодексу України» звернув увагу присутніх на необхідність врахування при проведенні рекодифікації ЦК України правових висновків Верховного суду, вказав на потребу у залучення до роботи над рекодифікацією ЦК України суддів Верховного Суду, які в своєї повсякденній роботі стикаються з прогалинами у правовому регулюванні цивільно-правових відносин, та аналізують судову практику застосування норм цивільного законодавства України. Виступаючий також звернув увагу присутніх на необхідність дотримання при проведенні рекодифікації ЦК України основних засад цивільного законодавства, включаючи принцип правової визначеності, що передбачає перш за все чітке формулювання правової норми, оскільки згідно позиції Європейського Суду з прав людини: «закон повинен бути адекватною мірою доступним, а громадянин повинен мати відповідну обставинам можливість орієнтуватися в тому, які правові норми застосовуються до даного випадку».

При обговоренні проекту рекодифікації ЦК України, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України М.В. Венецька у своєму виступі «Проблеми рекодифікації цивільного законодавства України» підтримала доречність його осучаснення, зокрема, з врахуванням результатів та висновків наукових досліджень останніх років. Водночас, вона звернула увагу на те, що оновлення ЦК України має здійснюватись не заради самого оновлення, його метою має бути підвищення рівня гарантій забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів суб’єктів цивільних правовідносин, передбачення не зарегулювання їх відносин, а надання більш широких диспозитивних можливостей; підкреслила необхідність розрізняти галузі права та галузі законодавства, зокрема, стосовно пропозиції про скасування Сімейного кодексу. Крім того, М.В. Венецька підкреслила необхідність дотримання принципу правової визначеності в процесі унормування та доречність залучення до роботи над ре кодифікацією ЦК України спеціалістів-практиків, у першу чергу суддів Верховного Суду, які в роботі постійно стикаються з прогалинами у правовому регулюванні цивільно-правових відносин.

Кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України І.Ф. Севрюкова в своєї доповіді на тему «Деякі питання рекодифікації Цивільного кодексу України стосовно системи речових прав» зазначила наступне. Одним з суттєвих напрямків рекодифікації є внесення змін у систему речових прав. Втім, представлена у «Концепції оновлення ЦК України» система речових прав є дискусійною і потребує доопрацювання. Зокрема, у Концепції пропонуються наступні нові для вітчизняного цивільного законодавства види: узуфрукт, речові обтяження нерухомості, переважне право купівлі земельних ділянок, речове право очікування, а також добросусідство та деякі забезпечувальні права, крім іпотеки. На наш погляд, систему речових прав, а точніше прав на чужі речі, не слід перевантажувати новими видами без достатніх підстав, оскільки це суттєво впливає на право власності, його свободу і цивільний оборот у цілому. Необхідними, на наш погляд, є додаткові грунтовні дослідження цієї проблеми. Також викликає суттєве зауваження правова конструкція категорії володіння, а точніше віднесення категорії володіння до видів прав на чужі речі. По суті володіння, саме у такому значенні, може бути лише додатковим елементом всієї системи речових прав, необхідним для запобігання їх свавільному порушенню, а не самостійним правом.

В подальшої дискусії прийняв участь кандидат юридичних наук, докторант відділу теорії держави і права Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України О.І. Безклубий, який виступив з доповіддю на тему «Необхідність участі людини в особистих немайнових відносинах». В своєї доповіді виступаючий довів, що саме людина в переважній більшості випадків є основним учасником особистих немайнових відносин, носієм особистих немайнових прав, свобод і обов’язків. Необхідність участі людини в особистих немайнових відносинах обумовлена самою сутністю людини, її властивостями як природної, духовної, суспільної та правової істоти, наявністю в неї низки життєво важливих біологічних і духовних потреб, задоволенню яких служать особисті немайнові права, свободи та обов’язки.

У цілому в межах круглого столу були розглянуті й обговорені напрями рекодифікації ЦК України, що передбачені Концепцією оновлення Цивільного кодексу України, у світлі викликів, що обумовлені режимом воєнного стану, який введено в Україні.

XIII Міжнародна науково-практична конференція Ради молодих вчених
Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України
«Захист прав, свобод та інтересів людини, громадянина та держави в умовах агресії проти України» (до Дня захисників та захисниць України)

19 жовтня 2022 року Радою молодих вчених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України спільно з Міжнародною асоціацією істориків права була проведена XIII Міжнародна науково-практична конференція «Захист прав, свобод та інтересів людини, громадянина та держави в умовах агресії проти України», присвяченої Дню захисників та захисниць України.

Попри усі перешкоди та виклики, які наразі повстали перед нашою Батьківщиною та кожним з нас особисто, попри вимушене перенесення заходу через посилення ворожих бомбардувань українських міст, конференція відбулася і була проведена в електронному форматі на належному рівні. Усього в конференції прийняло участь 45 осіб, зокрема, 11 докторів і професорів, 20 кандидатів наук, 14 здобувачів, аспірантів, магістрантів і студентів. Учасники представляли наукові заклади та виші з усіх регіонів України: Києва, Львова, Дніпра, Хмельницького, Одеси, Чернігова тощо, взяли участь і колеги з іноземних закладів, зокрема з Western University (Лондон, провінція Онтаріо, Канада).

Відкрив конференцію з вітальним словом до учасників конференції директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Васильович Скрипнюк. Також з вітальними словами виступили заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Наталія Миколаївна Оніщенко, заступник голови Ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Анна Михайлівна Гурова та перший віцепрезидент Міжнародної асоціації істориків права, завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Ігор Борисович Усенко.

Серед виступів на пленарному засідання слід особливо відзначити доповіді «Механізми взаємодії громадянського суспільства, особи та держави в умовах воєнного стану» академіка НАПрН України Н. М. Оніщенко, «Верховна Рада України в умовах воєнного стану: праксеологічні аспекти» доктора політичних наук О. В. Кукуруз та «Деякі питання кримінальних проваджень за ст. 436-2 Кримінального кодексу України» професора, заслуженого юриста України І. В. Гловюк.

Після пленарного засідання основна робота конференції зосередилася в трьох дискусійних панелях: «Історичні та міжнародно-правові аспекти забезпечення національної безпеки», «Розвиток кримінального законодавства в умовах протидії військовій агресії» та «Захист прав людини і громадянина в умовах воєнного стану».

Особливо жвавою була робота першої з панелей, в рамках якої були підняті питання іноземного досвіду у боротьбі з агресією, зокрема щодо «Відновлення незалежності як теорія та практика конституціоналізму на прикладі країн Балтії» виступила кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник А. Ю. Іванова; питанням безпосередньої агресії у виступах «Протидія загрозі розгортання Росією війни в космосі: політико-правові аспекти» кандидата юридичних наук А. М. Гурової та «Про деякі перспективи взаємодії Європейського Союзу з Україною після початку військової агресії проти нашої держави» кандидата політичних наук О. М. Оснача тощо; також багато уваги приділено проблемі протидії колобарації і боротьбі з інформаційною агресією, чому були присвячені доповіді «До проблеми вживання поняття «колабораціонізм» у контексті сучасної війни (історико-правовий аспект)» кандидата юридичних наук К. О. Долгорученко, «Між протидією пропаганді та політикою пам’яті: до проблеми законодавчого шляху «визначення історії» наукового співробітника Є. В. Ромінського тощо.

Панель «Розвиток кримінального законодавства в умовах протидії військовій агресії» розпочалася з програмної доповіддю «Проблема кримінально-правового розуміння поняття «державний суверенітет», яка викликала жваву наукову дискусію, кандидата юридичних наук, доцента В. Н. Кубальського. Великий інтерес становлять доповіді «Кримінальне переслідування in absentia окупаційною владою громадянина України та набуття ним статусу особи, що перебуває під владою окупаційної держави» доцента М. І. Пашковського, «Допустимість доказів у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів в Україні, зібраних різними суб’єктами», кандидата юридичних наук Н. Л. Дроздович, «Протидія тероризму в Україні в умовах збройного конфлікту» доцента А. С. Політової тощо.

Завершилась конференція виступами учасників панелі «Захист прав людини і громадянина в умовах воєнного стану» серед яких за актуальністю та жвавістю дискусій слід виділити наступні доповіді: «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю в Україні в умовах воєнного стану» доцента Г. В. Терели, «Право на судовий захист в умовах воєнного стану» доктора філософії, молодшого наукового співробітника Д. О. Менюк та «Сучасний авторитарний режим та його путінський варіант», кандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника О. О. Скрипнюка.

За результатами конференції планується видання електронного збірника конференції.

З 18 по 22 вересня у Парижі проходила найбільша космічна подія року – 73-й Міжнародний астронавтичний конгрес. На ньому були представники космічних лідерів цього року – США, ЄС, Канади, Японії, Індії, представник Китаю був заявлений, але не доїхав. А от російська делегація участь цього року у конгресі не брала, оскільки більшості представників було відмовлено у візах. На жаль в умовах війни, яку веде росія проти України, не дала можливість останній представити свої здобутки.

Темою IAC 2022 було Space for @ll, лейтмотивом якої було визначено «вийти за межі космічної спільноти та об’єднати всіх» щоб запропонувати чудові можливості для спілкування та налагодження нових контактів і потенційних партнерств.

І хоча офіційно Україна не була заявлена на цьому заході, неофіційні перемови та спілкування проходили протягом роботи Конгресу. Так, редактор журналу Advanced Space Law професор Лариса Сорока та кандидат юридичних наук Анна Гурова прийняли участь у SCIENCE & ACADEMIC DAY – 21 вересня 2022 року.

Лариса Сорока

Анна Гурова разом з Стефані Лімозін
(головою офісу з розвитку бізнесу департаменту
Французького космічного агенства (CNES) щодо
надання даних ДЗЗ для охорони природи)

Крім створення панелей для наукових дискусій Конгрес надав унікальну можливість космічним агентсвам країн світу та представникам космічної галузі презентувати свої космічні програми, продукцію та послуги.

Стенд приймаючої країни – Республіки Франції у співпраці з Німеччиною

Resourcesat - індійський супутник дистанційного зондування

ЕКСПЕРТНЕ ОБГОВОРЕННЯ «ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ НА КОНКУРСНИХ ЗАСАДАХ: ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ МЕХАНІЗМІВ ТА ПРАКТИКИ»

Сьогодні перед Україною стоїть важливе завдання – забезпечити ефективність національного механізму захисту прав людини та підвищення ефективності конституційного судочинства. Це зумовлює одночасно теоретичний та праксеологічний інтерес до питання правового статусу Конституційного Суду України, і особливо до питання формування його персонального складу на конкурсних засадах. Від якості персонального складу Конституційного Суду України безпосередньо залежить ефективність національного механізму захисту фундаментальних прав людини, національна безпека України та подальше утвердження концепту Верховенства права в нашій країні.

Виходячи з потреби забезпечення ефективності діяльності Конституційного Суду України через призму якісної характеристики його складу – суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Лемак Василь Васильович та виконавчий директор «Фонду інституційного розвитку української науки», кандидат юридичних наук Марченко Микола Валерійович ініціювали проведення експертного обговорення «Формування складу Конституційного Суду на конкурсних засадах: питання законодавчих механізмів та практики». Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України в особі директора – доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України Скрипнюка Олександра Васильовича та в особі заступника директора, доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України – Оніщенко Наталії Миколаївни підтримали проведення експертного обговорення на базі Інституту.

Директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Васильович СКРИПНЮК окреслив засади функціонування Конституційного Суду України в умовах воєнної агресії рф проти України: особливості ролі Конституційного Суду України у відновленні української державності, забезпеченні верховенства права, захисті прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Окремо, було наголошено на ролі інституту конституційної скарги у захисті фундаментальних прав людини та потребі у переході до повної моделі цього інституту. Запропоновано доповнити вимоги до кандидата на посаду судді Конституційного Суду України обов’язковою наявністю наукових праць у сфері конституційного права.

Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Василь Васильович ЛЕМАК виступив з доповіддю «Розуміння частини третьої, статті 148 Конституції України: питання змісту і законодавчої форми».

Суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Олег Олексійович ПЕРВОМАЙСЬКИЙ виступив з доповіддю «Значення відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, що здійснюється на конкурсних засадах у забезпеченні спроможності та дієвості органу конституційного контролю».

Заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Наталія Миколаївна ОНІЩЕНКО відзначила, що однією з беззаперечних тез юридичного ґатунку є та, що Конституція держави – це «дороговказ» в юридичному поступу. Компас у засадничих началах розвитку демократичної, правової, соціальної держави, орієнтир щодо забезпечення, охорони та захисту прав людини. Ще однією беззаперечною тезою є та, що величезна роль в правовій охороні Конституції належить саме Конституційному Суду України. Постає закономірне питання: яким саме вимогам повинна відповідати особистість судді КСУ в контексті заявлених вимог та запитів держави, нації, громадянського суспільства, пересічної людини.

Народний депутат України Ярослав Романович ЮРЧИШИН виступив з доповіддю «Конкурсний підхід у формуванні КСУ як гарантія відновлення суспільної легітимності».

Вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор України Оксана Олександрівна КВАША наголосила на тому, що кандидати на посаду судді Конституційного Суду України мають мати належний рівень компетенції з питань міжнародно-правового захисту прав людини та розуміти зміст права на справедливий суд.

Виконавчий директор «Фонду інституційного розвитку української науки», кандидат юридичних наук Микола Валерійович МАРЧЕНКО - наголосив на:

Потребі перевірки конкурсними комісіями наявності у кандидатів на посади Суддів Конституційного Суду України високого рівня компетенції у сферах захисту прав людини, конституційного права та теорії права;
Потребі максимальної деполітизації процедури призначення Суддів Конституційного Суду України за квотою Верховної Ради України;
Потребі вилучення З’їзду суддів України з числа суб’єктів формування персонального складу Конституційного Суду України;
Потребі в залученні до роботи конкурсних комісій з відбору суддів Конституційного Суду України суддів іноземних конституційних судів у відставці;
Потребі у вдосконаленні для розгляду у 2 читанні прийнятого Верховною Радою України у 1 читанні 7662 від 12.08.2022 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах» щодо конкретизації участі міжнародних експертів в роботі конкурсних комісій, залучення національних експертів та представників профільних інституцій громадянського суспільства до роботи конкурсних комісій.

Заступник директора з міжнародних питань «Фонду інституційного розвитку української науки» Христина Юріївна ЯМЕЛЬСЬКА наголосила на доцільності включення до складу конкурсних комісій з добору кандидаті на посаду суддів Конституційного Суду України – суддів ЄСПЛ у відставці. Дана пропозиція спрямована на забезпечення спроможності суддів Конституційного Суду України належно застосовувати практику ЄСПЛ у діяльності органу конституційного контролю.

Голова правління фундації «DEJURE», доктор юридичних наук Михайло Володимирович ЖЕРНАКОВ відзначив, що чесний конкурсний відбір суддів КСУ – принципово важливе питання як для інтеграції України до ЄС, так і в принципі для виживання держави та її розвитку. Принципово, щоб закон про конкурсний відбір чітко відповідав рекомендаціям Венеційської комісії, передовсім - щодо складу незалежного органу, який проводить конкурс. Запорукою успіху такого добору має стати вирішальна роль у складі конкурсної комісії авторитетних міжнародних експертів і фахових представників громадськості, незалежних від політичних впливів.

Член центральної виборчої комісії 2004-2018 Андрій Йосипович МАГЕРА виступив з доповіддю «Питання доцільності існування єдиної конкурсної комісії для кандидата на посаду судді Конституційного Суду України».

Народний депутат України VIII скликання Сергій Віталійович ВИСОЦЬКИЙ виступив з доповіддю «Інституційні підходи до формування персонального складу Конституційного Суду України».

Народний депутат України VIII скликання Денис Олегович СИЛАНТЬЄВ ознайомив учасників експертного обговорення з баченням участі національних інституцій громадянського суспільства в процесі конкурсного добору Суддів Конституційного Суду України.

Голова Третейської палати України Тарас Петрович ШЕПЕЛЬ розглянув питання доброчесності в доборі кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України.

Заступник виконавчого директора Фонду інституційного розвитку Української освіти, кандидат економічних наук Михайло Васильович НОНЯК ознайомив учасників експертного обговорення з постмодерним розумінням права на мир та з новими підходами до становлення примату міжнародного права.

Учасниками підсумкової дискусії стали доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук і права Київського національного університету Будівництва і архітектури Євген Вікторович ПЕРЕГУДА та Емір Бекирович АБДУЛЛАЄВ – експерт проекту «Вільний вибір».

НАУКОВИЙ ПОЛІЛОГ “УКРАЇНА: ДЕРЖАВА І НАЦІЯ” ДО 31 РІЧНИЦІ
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

22 серпня 2022 року Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України спільно з Фондом інституційного розвитку української науки та з Асоціацією українських правників провели науковий полілог “Україна: держава і нація” до 31-ї річниці відновлення української державності. Науковий полілог був присвячений актуальним питанням:

Правовим аспектам захисту національного суверенітету України в умовах російської воєнної агресії;
Ефективності міжнародного та національного механізмів захисту прав людини в умовах постмодерних викликів, породжених російською воєнною агресією;
Особливості конституційного та адміністративного судочинства в умовах дії правового режиму воєнного стану;
Загрози навколишньому природному середовищу в умовах війни з рф;
Історико-правовий зріз відновлення української держави.

В роботі наукового полілогу взяли участь:

Дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук професор Кузнецова Н.С.;
Дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України Скрипнюк О.В.;
Дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України Оніщенко Н.М.;
Член-кореспондент Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України Пархоменко Н.М.;
Дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, президент Асоціації українських правників Костицький В.В.;
Доктор юридичних наук, професор, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович М.І.;
Доктор юридичних наук, професор, вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук Кваша О.О.;
Доктор юридичних наук, професор, надзвичайний і повноважний посол України Василенко В.А.;
Доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук і права Київського національного університету будівництва і архітектури Перегуда Є.В.;
Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії права і держави Навчально-наукового Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ковальчук О.М.;
Кандидат юридичних наук, провідний експерт з конституційного та виборчого права Асоціації українських правників Марченко М.В.

Дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор КУЗНЄЦОВА Наталія Семенівна у вітальному слові зазначила «Українська нація, весь український народ демонструють світу зразки надзвичайної мужності і стійкості в боротьбі з рашистською навалою, захищаючи демократичні цінності. Ми, представники української правничої науки, маємо свій «науковий фронт» - у ці важкі, але дуже важливі часи максимально докладати зусиль для зміцнення української державності, спрямування всіх інституцій держави на забезпечення перемоги і подальшого відновлення України.

Сьогодні ми як ніколи впевнені, що наш шлях до європейської спільноти, весь подальший розвиток української правової системи має орієнтуватися на євроінтеграцію. З нами правда, з нами весь демократичний світ!

СКРИПНЮК Олександр Васильович, Директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академій правових наук України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України. у своїй доповіді зосередив увагу на завданнях науки в забезпеченні перемоги України над агресором, післявоєнному відродженні нашої держави, її поступу на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, завданнях новоствореного Фонду інституційного розвитку української науки. Особлива увага була приділена ролі Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України в правовому забезпеченні та ролі Інституту в зазначених процесах, правовій його допомозі органам державної влади України в умовах воєнного стану, забезпеченні правового та експертного супроводу реалізації стратегії боротьби за українську державність, визволення території України від ворога, забезпечення суверенітету, оборони та перемоги над агресором, післявоєнної відбудови та розвитку України, реалізації євроатлантичного курсу.

ОНІЩЕНКО Наталія Миколаївна Заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік Національної академії правових наук України ОНІЩЕНКО Наталія Миколаївна зазначила, що від часів Київської Русі до українського козацтва на території сучасної України мали місце спроби відстоювати єдність і цілісність держави. Фундатор ідеї незалежності України М.С. Грушевський обґрунтовував одвічне прагнення українського народу до незалежності. Вся наша багатовікова історія сповнена героїзму та трагізму на цьому шляху, що особливо рельєфно проявляється в часи суспільного неспокою, пов’язаного з повномаштабним вторгненням рф в Україну. Зрозуміло, що зараз багато викликів постало перед державою і нацією, перед українською наукою та представниками наукового загалу. Зокрема, належить переосмислити значення сучасного громадянського суспільства. Адже саме інтернаціоналізоване консолідоване громадянське суспільство ініціює багато процесів щодо взаємодії із державами в контексті допомоги Україні. Серед багатьох «болючих» проблем та тем наукового обговорення особливого «звучання» сьогодні набирає проблематика, пов’язана з правами людини, а саме: необхідність акцентувати увагу на правах внутрішньо переміщених осіб, громадян, які опинилися на окупованих територіях, правах дітей, правах жінок (контекст гендерно обумовленого насильства), правах наших захисників та захисниць. Окремий вектор дискутування безумовно присвячується ролі та значенню міжнародного права, міжнародних інституцій, їх «забезпечувальних» механізмів в означених процесах.

Доктор юридичних наук, професор, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду СМОКОВИЧ Михайло Іванович ознайомив учасників заходу з особливістю функціонування адміністративного судочинства в умовах дії правового режиму воєнного стану. Окремий акцент було зроблено на захисті прав людини через інструменти адміністративного судочинства в умовах війни з росією.

КОСТИЦЬКИЙ Василь Васильович, доктор юридичних наук, академік Національної академії правових наук України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Асоціації українських правників у своєму виступі відзначив, що в Україні як національній державі сьогодні сформована політична нація – Український народ, тобто громадяни усіх національностей, які визнають українську національну ідею – наявність і шляхи розбудови Української держави. Ознаками нації є віра, мова, менталітет, духовна культура, європейський вибір на основі загальнонародних міжнародних і національних інтересів та цілей розвитку, спільність з державою обв’язку захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

ПАРХОМЕНКО Наталія Миколаївна, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії правових наук України про особливості правового розвитку в умовах воєнного стану: «Наразі Україна остаточно сформувалася як незалежна і суверенна держава, визнана світовою спільнотою з власними державними символами та атрибутами. З поміж іншого – це власна грошова одиниця, самостійна Православна церква, сучасні цифрові технології, європейський безвіз, нова українська школа та освіта, асоціація та кандидатство до Європейського Союзу та інше, але лише події 24 лютого цього року остаточно визначили українську ідентичність, закріпили державність, остаточно сформували націю та зміцнили єдність українського народу. Агресія російської федерації та розв’язання війни проти України зумовили зміну векторів розвитку всіх сфер суспільних відносин, в тому числі і в правової. І саме від останньої – правової – залежить якість та ефективність розвитку суспільних відносин, захист та гарантування прав і свобод громадян, правопорядок, обороноздатність, відновлення суверенітету і територіальної цілісності. Відповідно сучасні реалії зумовили нові виклики для правників. Загалом правова сфера під час воєнного стану трансформується відповідно до конституційно визначених організаційно-правових засад. Її результатом стала підготовка та прийняття низки правових актів надзвичайного характеру, які були спрямовані на визначення особливостей правового режиму на території України у період воєнного стану, врегулювання найважливіших суспільних відносин та стали частиною загальної системи законодавства України, завдяки чому вона набула спроможності стабілізувати правопорядок та забезпечити режим законності і верховенства права».

КВАША Оксана Олександрівна – вчений секретар Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України. Тема виступу присвячена вирішенню проблем запобігання воєнним злочинам та законного і обґрунтованого притягнення до відповідальності осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення під час війни. Правоохоронні органи по всій країні фіксують вчинення рашистськими окупантами значної кількості військових злочинів. Актуальними є не лише питання притягнення до кримінальної відповідальності громадян російської федерації за вчинені на території України злочини, але й підстави непритягнення до відповідальності українських військовослужбовців та інших громадян, які з метою відсічі та стримування збройної агресії рф заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам. Забезпечення прав і свобод людини прямо залежить не лише від стану захищеності фундаментальних основ національної безпеки – конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, але й від ефективних механізмів недопущення необґрунтованого притягнення до відповідальності осіб, які захищали національні інтереси.

МАРЧЕНКО Микола Валерійович – кандидат юридичних наук, провідний експерт з конституційного та виборчого права Асоціації українських правників. У рамках доповіді «Аксіолого-правові детермінанти постмодерного підвищення ефективності міжнародного і національного механізмів захисту фундаментальних прав людини: виклики породжені російською воєнною агресією проти України та шляхи їх подолання» відзначив: потребу в утвердженні примату міжнародного права над національним з акцентом на захисті основоположних прав людини; потребу в формуванні ефективного міжнародно-правового механізму притягнення до відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людства; оновлення міжнародно-правового статусу військовополонених та закріплення обов'язкових міжнародно-правових санкцій за порушення відповідного статусу державами учасницями збройного конфлікту; формування системи спеціальних омбудсменів в Україні з акцентом на надання правової допомоги різним категоріям жертв російської воєнної агресії; спрощення доступу до захисту фундаментальних прав людини в порядку конституційного судочинства; формування спеціального механізму надання правової допомоги особам постраждалим в наслідок вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людства.

Експерт з міжнародно-правового захисту прав людини Асоціації українських правників ЯМЕЛЬСЬКА Христина Юріївна зазначила, що в умовах збройної агресії росії проти України, крім іншого, виникає запит українського суспільства на справедливість. Притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності воєнних злочинців є запорукою не тільки відбудови України після війни, але і укріплення міжнародної безпеки. Величезна кількість злочинів ставить питання про реформування кримінальної юстиції з метою узгодження національних механізмів розслідування та судового розгляду із міжнародними стандартами та досвідом окремо взятих країн. Перед наукою стоїть завдання комплексного дослідження міжнародних підходів для вдосконалення національних механізмів українського законодавства для забезпечення справедливості та невідворотності засудження воєнних злочинців.

ПЕРЕГУДА Євген Вікторович, завідувач кафедри політичних наук і права Київського національного університету будівництва і архітектури, доктор політичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, зазначив: «Війна в Україні та необхідність дати відсіч агресору надзвичайно актуалізували проблему консолідації української нації. Водночас ця проблема не є новою. Вона стоїть на порядку денному від часів проголошення незалежності. Соціологічні дослідження Київського міжнародного інституту соціології, результати яких були оприлюднені у серпні 2022 року, свідчать про те, що, за виключенням невеликих історичних періодів, ступінь консолідації нації за останні тридцять років постійно зростала, якщо орієнтуватись на такий показник як громадянська ідентичність. У липні він сягнув 84,6%. Дослідники роблять висновок: цей процес поставив на маргінес усі інші ідентичності. Водночас, на відміну від попередніх років, нині зростання громадянської ідентичності є стрибкоподібним. Враховуючи це, доцільно поставити низку проблем, які в ході соцопитування вирішені не були, про що свідчать, зокрема, суперечності у відповідях респондентів. Чи розрізняють громадяни України, та й соціологи, громадянську та політичну ідентичність? Чи розрізняють вони громадянську та етнічну ідентичність або ж в українських умовах перша включає другу? Що випливає з тієї чи іншої відповідей на це питання? Як зміняться показники ідентичностей, якщо припустити її багатошаровий характер й відповідно формулювати питання? Попередня динаміка громадянської ідентичності була зростаючою, але послідовною. Які перспективи у нинішнього її стрибка? Чи збережеться динаміка або на нас очікує відкат? Відповіді на ці та інші питання значною мірою залежать від тієї політики, яку дотримуватимуться у цій сфері суспільні актори й, головним чином, держава. Відтак актуальною проблемою є подальше формування державної політики у сфері громадянської ідентичності. Очевидно, крім суспільної дискусії з цього приводу в цілому, нам слід спрямувати зусилля на законодавчу регламентацію цієї проблеми».

ІСЛАМОВА Анна Вікторівна – керівник благодійних та соціальних проектів Асоціації українських правників. Ознайомила учасників заходу з актуальними питаннями благодійницької діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану. Було запропоновано нові підходи до взаємодії органів публічної влади та благодійницьких організацій. Розкрито вектори модернізації правового регулювання благодійницткої діяльності з метою підвищення її ефективності. Обґрунтовано потребу прийняття Закону України «Про відсоткову філантропію» з метою забезпечення малих і середніх благодійних фондів постійним джерелом фінансових ресурсів.

КОВАЛЬЧУК Олександр Михайлович – кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії права і держави Навчально-наукового Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розкрив особливості ролі Конституційного Суду України в процесі захисту фундаментальних прав людини в умовах протидії російській воєнній агресії. Виходячи з людиноцентристсткої правової ідеології було проаналізовано практику Конституційного Суду України за період дії правового режиму воєнного стану.

СИДІЙ Ольга Євгенівна – член Асоціації українських правників. Запропонувала дієвий механізм посилення ефективності законодавчої заборони діяльності проросійських політичних партій. Запропоновано запровадити спеціальний моніторинг програм політичних партій та змісту їх діяльності на предмет просування інтересів держави-агресора. Пропонується запровадити спеціальні люстраційні механізми щодо ключових осіб заборонених проросійських партій з акцентом на недопущення зайняття ними виборних посад.

АБДУЛЛАЄВ Емір Бекирович – член Асоціації українських правників. Розкрив детермінанти постмодерної еволюції людиноцентристської правової ідеології в умовах викликів породжених збройним конфліктом в Україні. Запропоновано нове асіолого-правове розуміння категорії ефективність людиноцентристської правової ідеології з пов'язкою до доступу постраждалих до національного і міжнародного механізмів захисту прав людини.

ВАСИЛЕНКО Володимир Андрійович – доктор юридичних наук, професор, надзвичайний і повноважний посол України. Ознайомив учасників заходу з історію розробки та прийняття Декларації про державний суверенітет України.

ВИСОЦЬКИЙ Сергій Віталійович – народний депутат України VIII скликання. Ознайомив учасників заходу з ключовими викликами у сфері інформаційної безпеки в умовах війни з росією.

Голова Третейської палати України ШЕПЕЛЬ Тарас Петрович зазначив, що на прикладі третейського суду та Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України можна констатувати, що робота третейських судів не переривалася, не зважаючи на воєнні дії в країні. Недержавні судові інституції мають значно більший потенціал бути стійкішими до впливу воєнних чинників, оскільки їх робота менш бюрократизована, що дозволяє забезпечити перебіг розгляду справ, як відбувалося зокрема в березні-травні, коли державні суди функціонували обмежено.

06 липня 2022 року у приміщенні Тренінгового центру прокурорів України відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між Тренінговим центром прокурорів України та Інститутом держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України.

Тренінговий центр прокурорів України в особі директорки Олесі ОТРАДНОВОЇ, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Інститут держави і права ім.В.М.Корецького Національної академії наук України в особі Директора Олександра СКРИПНЮКА, з іншої сторони, наголошуючи на необхідності спільних зусиль зі зміцнення професійної спільноти прокурорів в Україні шляхом розвитку та підтримки в освоєнні нових знань та навичок, визначаючи важливу роль співпраці у сфері професійної підготовки та підвищення кваліфікації прокурорів, заснованої на взаємній повазі, довірі та врахуванні інтересів обох Сторін, пам'ятаючи про пріоритети порядку денного реформування кримінальної юстиції в Україні, висловлюючи бажання розвивати та поглиблювати співпрацю між Сторонами, уклали Меморандум про співпрацю.

23 червня 2022 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбувся круглий стіл «Конституція України: правове регулювання у державі в умовах воєнного стану (до 26-ї річниці Конституції України)».

Серед злободенних питань, які знайшли свій прояв у доповідях і виступах учасників круглого столу, були, зокрема, такі: Конституція України – правова основа введення воєнного стану. Надзвичайні засоби забезпечення дії та охорони Конституції України в умовах воєнного стану; реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору в сучасних умовах; конституційно-правовий статус та обмеження прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану; конституційно-правовий механізм реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах війни; конституційно-правовий механізм забезпечення правопорядку в умовах воєнного стану; особливості та проблеми функціонування органів публічної влади в умовах воєнного стану; конституційно-правове забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності в умовах війни; конституційно-правове регулювання післявоєнного відновлення України.

З вітальними промовами до учасників круглого столу звернулися Пирожков С.І., віце-президент НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України та Скрипнюк О.В., директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, академік НАПрН України. Також з вітальним словом і доповіддю виступив Шемшученко Ю.С., радник при дирекції Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, академік НАН України.

Зі своїми доповідями для учасників круглого столу виступили Оніщенко Н.М., заступник директора Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, академік НАПрН України; Пархоменко Н.М., завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАН України; Федоренко В.Л., директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, вчений секретар Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор; Васильченко О.П., завідувач кафедри конституційного права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; Гультай М.М., суддя Конституційного Суду України (у відставці), професор кафедри конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, доцент; Камінська Н.В., головний науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор; Корнієнко П.С., заступник першого проректора Національної академії статистики, обліку та аудиту, доктор юридичних наук, доцент; Кресіна І.О., завідувач відділу правових проблем політології Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор політичних наук, член-кореспондент НАПрН України; Батанов О.В., провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор; Антонов В.О., провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, доцент.

ЮВІЛЕЙ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВНИКА МУРАШИНА ГЕННАДІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА

Геннадій Олександрович Мурашин 29 червня 2022 року виповнюється 90 років відомому українському науковцю-правознавцю, ім’я якого заслужено внесено у літопис вітчизняної юридичної науки – Геннадію Олександровичу Мурашину.

Геннадій Олександрович народився у 1932 р. у м. Ленінграді (нині — Санкт-Петербург). Після закінчення юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка) з 1955 р. по 1962 р. працював у партійних органах, а з 1962 р. по 1967 р. — прокурором Ленінського району м. Києва й одночасно навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (тепер — Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на кафедрі теорії держави і права. З 1968 р. почав працювати у Секторі держави і права АН УРСР, який у 1969 р. було реорганізовано і відповідно на сьогодні - у Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Тут він пройшов шлях від наукового працівника до заступника директора з наукової роботи, завідувача відділу конституційного права і місцевого самоврядування. У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Органи прокуратури у механізмі Радянської держави» (спеціальність 12.00.01). Дотепер Геннадій Олександрович є провідним науковим співробітником відділу конституційного права і місцевого самоврядування інституту.

З 1993 р. він є членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України), у 2006 р. був обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної академії інформатизації.

Основними напрямами багатолітнього наукового шляху Геннадія Олександровича стали дослідження актуальних теоретичних та практичних проблем конституційного (державного) права, проблематика організації і діяльності правоохоронних органів, суду і прокуратури.

Він є автором численних наукових та науково-методичних праць. Серед них: «Конституційне право України» (у співавт., 1999), «Судова влада у конституційному аспекті розподілу влад» (2000), «Статусу суддів — європейські стандарти» (2000), «Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні» (у співавт., 2001), «Органи державної влади в Україні» (у співавт., 2002), «Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика» (у співавт., 2003), Конституційно-правові гарантії політичної системи України» (2005), «Модельна законотворчість та її застосування на пострадянському просторі» (2006), «Конституційне право України: Академічний курс» (у співавт., 2007), «Законодавча діяльність в Україні: стан, пріоритети, шляхи вдосконалення» (у співавт., 2007), «Конституційно-правовий статус прокуратури України та проблеми його вдосконалення» (2008), «Прокуратура України в системі міжнародного співробітництва» (2009), «Референдумні акти як акти безпосереднього народовладдя» (2010). Ряд праць опубліковано у зарубіжних виданнях (Канаді, Польщі, Словаччині, Чехії, країнах колишнього СРСР тощо).

Багато років співпрацював з енциклопедичними виданнями: опублікував фахові статті в Українській радянській енциклопедії, у Юридичній енциклопедії, був відповідальним редактором ряду вітчизняних наукових видань.

Особливо знаковими у доробку на різних етапах життєвого та наукового шляху, зокрема, у вирішальний період становлення незалежної Української держави, творенні нового демократичного національного законодавства стали участь у підготовці Декларації про державний суверенітет України, проектів Конституції України. Теоретичні висновки та практичні пропозиції вченого зреалізовані також при підготовці низки законів України: «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій», «Про прокуратуру», «Про профспілки», «Про столицю України — місто-герой Київ» та інших законопроектів та проектів нормативно-правових актів.

Принагідно згадати, що у 1993 р. Геннадій Олександрович Верховною Радою України таємним голосуванням був обраний членом Конституційного Суду України, проте на той час він не був остаточно сформованим.

У різні періоди вчений активно співпрацював з державними органами. органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями. Був заступником голови Всеукраїнської координаційно-методичної Ради з правової освіти населення (1976–2001 рр.), входив до складу науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України, був членом Республіканської комісії у справах депортованих народів Криму. Він також обирався делегатом з'їздів Світового конгресу українських юристів, брав участь у роботі Всесвітніх конгресів українців. Був Президентом Київського товариства дружби з народом Іраку.

Геннадій Олександрович був активним учасником міжнародно-правового співробітництва. Неодноразово запрошувався до участі в роботі всесвітніх та міжнародних наукових конгресів, конференцій, симпозіумів, що проводилися, зокрема, у США, Німеччині, Алжирі, Польщі, Чехії та інших зарубіжних державах. У свій час співпрацював зі структурами Міжпарламентської асамблеї СНД, став незалежним експертом Міжнародної європейської організації з вивчення економічних, політичних та інших питань СНД (ІNТАS, м. Брюссель, Бельгія).

Крім дослідницької та організаторської діяльності Геннадій Олександрович займався підготовкою наукових кадрів. Під його науковим керівництвом підготовлено цілий ряд вчених-правознавців, які працювали, й нині працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування, наукових і вищих навчальних закладах.

Геннадій Олександрович – Учасник Великої Вітчизняної війни. Заслужений юрист України (1993). Почесний член Спілки юристів України і відзначений вищою нагородою Спілки «Видатний юрист України» (2007). Серед державних та інших нагород – орден Богдана Хмельницького III ступеня (2000), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2007), Грамота та Почесна грамота Верховної Ради України (2002, 2004), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), 11 медалей, відзнака «Почесний працівник Прокуратури» (1999), України та інші вітчизняні й зарубіжні нагороди.

Колектив Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України сердечно вітає Геннадія Олександровича зі славним ювілеєм і щиро бажає міцного здоров'я, добра, миру, нових успіхів!

Від імені колективу Інституту

адміністрація та профспілковий комітет

XІІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ПРАВОВОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ДЕРЖАВИ»

23 червня 2022 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася щорічна міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми правового розвитку в умовах війни та післявоєнної відбудови держави”, присвячена 26 річниці Конституції України.

Особливістю конференції було її проведення під час війни, що відобразилося як на форматі проведення конференції, так і на її тематиці, яка переважно стосувалася питань, що пов’язані з агресією Російської Федерації і безпрецедентним спротивом українського народу російським загарбникам.

Незважаючи на складнощі проведення наукових досліджень, у роботі конференції прийняли участь багато учасників з усіх регіонів України, які представляли наукові та академічні установи, державні органи, заклади вищої освіти країни. У конференції взяли участь провідні вчені-юристи України, у тому числі 9 академіків і членів-кореспондентів НАН України та НАПрН України, 34 доктори та 30 кандидатів юридичних та політичних наук, 14 докторантів і аспірантів.

Події, що відбуваються в Україні, мають історичні, соціальні, правові, моральні, загальнолюдські та інші виміри. В загальному вимірі війна України з Російською Федерацією, від якої потерпає наш народ і наша держава, має не тільки суто український масштаб. Ці події стосуються значної кількості цивілізованих країн світу. Війна проти України гостро поставила питання безпеки, стабільності миру у світовому масштабі, дієздатності існуючих міжнародних інститутів і об’єднань для виконання своїх функцій по забезпеченню миру на планеті і в країнах, які зазнали агресії. Зазначені питання, тією чи іншою мірою, знайшли відображення у доповідях і дискусії, що відбулися на конференції.

З вступним словом до учасників конференції виступив директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, академік НАПрН України О.В. Скрипнюк. Він зазначив, що 26-та річниця Конституції України співпала з війною, яка поставила багато викликів і питань, що потребують свого вирішення. Так, актуалізується проблеми забезпечення Конституції України та правового регулювання у державі в умовах воєнного стану. О.В.Скрипнюк зазначив, тема конференції є широкою за своїм змістом та надає простір для обговорення й інших актуальних проблем конституційно-правового регулювання у державі в сучасних умовах.

Війна, яка без сумніву закінчиться поразкою агресора, на думку заступника директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, академіка НАПрН України Н.М. Оніщенко, актуалізує проблему ефективності та якості законодавства у фокусі відбудови післявоєнної України. Доповідач зазначила, що є аксіоматичним положення, що якісне і ефективне законознавство необхідне на всіх етапах нашого життя: від умов праці до умов відпочинку; економічних чинників; соціальних програм; сучасної освіти і ще в багатьох спрямуваннях. У контексті життєдіяльності людини особливого «звучання» ця сентенція набуває в нових воєнних реаліях нашого життя. Автор резюмує, що проблематика ефективності та якості законодавства містить цілий ряд теоретичних положень законодавства з розглядом практичних аспектів в умовах миробудівництва.

Н.М.Пархоменко – завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, член-кор. НАН України та НАПрН України торкнулася проблематики особливостей правотворчої діяльності за умов воєнного стану. Зокрема, доповідач зауважила, що агресія Російської Федерації та розв’язання війни проти України зумовили зміну векторів розвитку всіх сфер суспільних відносин, в тому числі і в правотворчості. Першочергово необхідно відзначити створення правових актів поза планами законотворчої діяльності та за особливих обставин. На сьогодні надзвичайне законодавство є невід’ємним атрибутом правових систем практично в усіх державах світу й надзвичайно ефективним юридичним засобом, що забезпечує вихід із екстремальних ситуацій з метою захисту і збереження безпеки суспільства та держави.

Директор НДІ судової експертизи з питань інтелектуальної власності, д.ю.н. В.Л. Федоренко охарактеризував місію судової експертизи у притягненні до відповідальності за воєнні злочини Російської Федерації в Україні та у визначенні збитків від російської військової агресії.

Академік НАПрН України А.О.Селіванов під час виступу звернув увагу на реалізацію завдань воєнного режиму в умовах захисту і оборони держави; член-кор. НАПрН України І.О. Кресіна присвятила свою доповідь визначенню концептуальних засад політико-правового розвитку України в умовах воєнного стану. Д.і.н. Б.І.Андрусишин і д.ю.н. О.В.Токарчук провели історичні паралелі між нацистським режимом Гітлера в період Другої світової війни і сучасною путінською Росією.

К.ю.н. М.М.Пендюра зазначив, що сучасне правове життя України доцільно розглядати не тільки з точки зору сфери застосування, але й з позиції загальнолюдських цінностей. У цьому сенсі Європа розуміється не тільки як географічний простір, а, перш за все, як ціннісний вибір українського суспільства.

На особливу актуальність захисту прав дитини в надзвичайних умовах, зумовлених воєнними діями і збройними конфліктами на території України, звертнула увагу д.ю.н. О.Ф.Мельничук.

Різноманітні аспекти правового розвитку в умовах воєнного стану і правового режиму в умовах війни на конференції були предметом дискусії більшості виступаючих Серед них: д.ю.н. О.В. Марцеляк, д.ю.н. М.В. Савчин, д.ю.н. Л.А. Луць і к.ю.н. І.Ю. Настасяк, д.ю.н. Ю.В. Цвєткова, д.ю.н. О.М. Бориславська.

На конференції було також обговорено різноманітні теоретичні і практичні проблеми правового розвитку в умовах війни та післявоєнної відбудови держави. Загалом матеріали виступів були подані 71 учасником конференції, серед них -. молоді вчені та аспіранти, які проаналізували різноманітні теоретичні і практичні проблеми сучасного правового розвитку.

У цілому в межах конференції були розглянуті й обговорені як сучасний правовий стан України, так і напрями реформування правової бази у світлі викликів, що обумовлені воєнним станом і післявоєнним устрєм України, як держави, що приєднується до цивілізаційних демократичних європейських цінностей.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

10 червня 2022 року Центром досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права імені В.М.Корецького НАН Українибуло проведено круглий стіл на тему «Воєнні злочини: проблеми кримінально-правової кваліфікації, розслідування та правосуддя», в якому взяли участь представники офісу Президента України, Верховного Суду, місцевих судів, Міністерства оборони, Генерального штабу ЗС України, Служби зовнішньої розвідки, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національного інституту стратегічних досліджень, Асоціації міжнародного права в Україні,Сил територіальної оборони, науковці та практики.

Відкрив засідання директор Інституту, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк, привітавши учасників заходу та наголосивши, що нині українська влада за широкої міжнародної підтримки здійснює та організовує комплексну роботу щодо розслідуваннявоєнних злочинів, вчинених на території України в наслідок широкомасштабної російської військової агресії. Цей важливий напрямок невідкладно потребує посиленого наукового та науково-методичного забезпечення,іІнститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, здійснюючи свою статутну діяльність в умовах воєнного часу, визнав дане спрямуванняпріоритетним та створивЦентр досліджень воєнних злочинів.

Від імені центральних органів державної влади учасників круглого столу привітав заступник Керівника Офісу Президента України, д.ю.н. Олексій Дніпров. Він зазначив, що українська влада максимально відкрито діє в умовах нинішніх викликів, співпрацюючи із широким колом держав та міжнародних організацій у форматі розслідування та притягнення до відповідальності агентів російського режиму, що вчинили чисельні воєнні злочини на теренах нашої країни.

У своїй вітальній промові Наталія Оніщенко, заступник директора Інституту, академік НАПрН України, д.ю.н., особливу увагу зосередила на важливості теоретичних досліджень воєнної тематики та їх швидкої практичної адаптації при збережені широкого міжнародно-правового контексту.

Заступник Керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород – керівник управління з питань помилування Офісу Президента України, д.ю.н. Дмитро Журавльов відмітив важливість динамічної зміни поточного національного законодавства з огляду на об’єктивні потреби воєнного часу та запропонував уважно проаналізувати ряд законопроектних новел, зокрема і в частині повноважень Президента України.

В першій частині дискусії учасники круглого столу зосередили увагу на загальних питаннях та проблемах юрисдикційного співвідношення в сфері воєнних злочинів, зокрема директор Центру досліджень воєнних злочинів, к.ю.н. Микола Сірий висвітив стратегічні аспекти оцінки юрисдикційного співвідношення, доктринальні засади механізму правового регулювання та правозастосовні тенденції; суддя Верховного Суду, к.ю.н. Наталія Антонюк широко охарактеризувала проблеми кваліфікації злочинів, допустимості доказів та ускладнення процесуальної комунікації; прокурор Офісу Генерального прокурора, к.ю.н. Алла Ширант сконцентрувала свій виступ на проблемах розслідування жорстокого поводження з цивільним населенням, встановлення моральної та фізичної шкоди у потерпілих; суддя Верховного Суду України Богдан Пошва торкнувся загальних проблем судової системи, вимог однакового застосування закону та стабільності судової практики; начальник управління правового забезпечення Генерального штабу ЗСУ Юрій Бобровпроілістрував особливості ряду законопроектів, специфіку взаємодії з МКС та висловив думку про недопустимість форм колективної відповідальності у кримінальному праві; системний погляд на судову практику в сфері воєнних злочинів запропонувала суддя Дарницького районного суду міста Києва Марина Бондаренко, яка поділилась цілим рядом міркувань щодо застосування норм міжнародного кримінального права з урахуванням світового досвіду; директор програми «Право» Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко у своєму виступі співставив різні моделі міжнародного кримінального суду для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців та навів приклад зихисту в італійській юрисдикції військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа.

Дискусію з проблем кримінально-правової кваліфікації та особливостей розслідування міжнародних воєнних злочинів розпочав заступник Генерального прокурора України (2000-2002, 2005-2007, 2014-2015 р.р.), адвокат, к.ю.н. Олексій Баганець, який проаналізував теоретичні та практичні аспекти кваліфікації даної категорії злочинів, здійснив огляд Статуту МКС та практики його реалізації; суддя Шевченківського районного суду міста Києва Марина Антонюк навела дані слідчої статистики, спрогнозували перспективи для судової системи та провела аналіз основних процесуальних проблем щодо встановлення особи, фіксації доказів, застосування строків, тощо; начальник юридичного відділу – помічник начальника Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки, к.ю.н. Микола Зайцев повідомив про практику залучення при розслідуванні злочинів спеціальних знань щодо військової техніки, засобів враження та боєприпасів, навів приклади як сучасного досвіду, так і напрацювань Спеціального центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК); завідувачка відділу державної та громадської безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Оксана Маркєєва звернула увагу присутніх на широкий міжнародний контекст, в якому відбувається український захист від російської агресії, та охарактеризувала ряд важливих безпекових проблем; прокурор Офісу Генерального прокурора Ольга Вдовиченко розповіла про особливості розслідування «магістральних» справ, їх кваліфікацію, підходи до процедури зі здійснення спеціального розслідування та практики накладання арешту на майно підозрюваних;вчений секретар Центру досліджень воєнних злочинів, к.ю.н. АрменНерсесян звернув увагу на колізійні проблеми застосування кримінальних норм в умовах воєнного стану та процесуальні особливості реалізації кримінальної відповідальності; к.ю.н. Надія Дроздович у своєму виступі зупинилася на проблемах доказування, нагадала про окремі рішення КСУ та охарактеризувала поточну практику залучення до збору доказової інформації щодо вчинення воєнних злочинів громадян, громадських активістів та громадські організації.

Учасники дискусії наголосили на тому, що як слідча, так і судова практика в умовах воєнного часу вкрай потребують невідкладного посилення науково-практичного та аналітичного забезпечення процесу розслідування воєнних злочинів, укріплення всіх рівнів взаємодії науки з практичною діяльністю.

Вчений секретар Інституту,д.ю.н. Оксана Кваша, яка забезпечила комунікацію із представниками правоохоронних органів для їх участі у цьому заході, запевнила, що керівництво Інституту і надалі докладатиме всіх зусиль для організаціі роботи Центру досліджень воєнних злочинів!

Директор Центру,

старший науковий співробітник Інституту
Микола Сірий

06 червня 2020 року з ініціативи Міжнародного географічного союзу за активної участі представників Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Українського географічного товариства, інших установ проведено міжнародний вебінар «Місцеве врядування в Україні: становлення, реформи, геополітичні наслідки та післявоєнне відновлення».

Про участь у роботі вебінару заявили 159 осіб з 43 країн світу.

У своїх презентаціях та у ході дискусій українські експерти поінформували міжнародну спільноту про:

систему та принципи місцевого врядування в Україні, його наукове та правове забезпечення, розвиток вітчизняного законодавства, практику розподілу та реалізації повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, механізми їх взаємодії;

основні результати здійснення в Україні реформ адміністративної, з децентралізації владних повноважень, а також щодо перспектив подальшого розвитку реформ в Україні;

систему просторового планування в Україні, інструменти забезпечення єдності її складових, про досвід застосування геоінформаційних систем, інших сучасних інформаційних технологій для забезпечення сталого розвитку держави, її регіонів, об’єднаних територіальних громад та їх територій;

сучасні виклики та завдання, що постали в умовах воєнних дій, воєнного стану, можливі шляхи подолання наслідків, визначення нових пріоритетів та парадигм подальшого розвитку України, особливо постраждалих територій, населених пунктів.

Міжнародні та зарубіжні експерти додатково познайомили учасників з новітніми результатами узагальнення міжнародного досвіду врядування на місцевому рівні, своїх досліджень щодо геополітичних наслідків реформи децентралізації в Україні, її впливу на забезпечення в Україні соціальної єдності, досягнення перемоги, післявоєнного відновлення, стосовно шляхів подальшого удосконалення системи фінансування місцевого розвитку тощо.

Керівники Міжнародного географічного союзу, учасники вебінару з різних куточків світу одностайно засвідчили незмінну підтримку Українському народу у нашій боротьби проти російського агресора та засвідчили свою готовність до подальшої співпраці, додаткових зусиль для досягнення миру, подальшого утвердження України у міжнародному співтоваристві, відновлення суверенітету нашої держави в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Матеріали вебінару доступні за посиланням: https://sites.google.com/view/lgukraine2022/home

В.Олещенко
Інститут держави і права
імені В.М. Корецького НАН України

07 червня 2022 року

В результаті повномасштабної неспровокованої воєнної агресії російської федерації проти України було вчинено і продовжує вчинятися значна кількість злочинів воєнного характеру, що є серйозним викликом не лише для українського суспільства, але і для всього демократичного світу та міжнародного правопорядку. Належна правова відповідь на кожен воєнний злочин є прямим обов’язком цивілізованого суспільства, що цінує засади верховенства права, свободи і справедливості, а тому зусилля української держави на цьому шляху вкрай активно підтримуються на міжнародному рівні.

У відповідь на поточні виклики в Інституті створено Центр досліджень воєнних злочинів, який планує сконцентрувати зусилля на всебічному аналізі широкого спектру воєнних злочинних проявів, окреслених нормами міжнародного кримінального права; виготовленні аналітичних матеріалів концептуального характеру; підготовці науково-методичних на практичних рекомендацій для органів розслідування та системи правосуддя.

2 червня 2022 року відбулося відкрите засідання Центру досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права імені В.М.Корецького НАН України, в якому взяли участь співробітники Інституту, представники Верховної Ради України, Міністерства юстиції, Верховного Суду, Міністерства оборони, Служби зовнішньої розвідки, Державного бюро розслідувань, посольства Грузії, Асоціації міжнародного права в Україні, добровольчих батальйонів Сил територіальної оборони, науковці та практики.

Відкрив засідання директор Інституту, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк, привітавши учасників заходу та наголосивши на важливості напрямку дослідження воєнних злочинів у теперішніх умовах широкомасштабної російської військової агресії. Він підкреслив, що створення Центру є оперативною реакцією на потреби сьогодення, та особливо виділив роль правової науки у питаннях наукового та практичного забезпечення реалізації режиму воєнного стану.

Презентаційну доповідь здійснив директор Центру, старший науковий співробітник Інституту Микола Сірий, який висвітлив загальні засади функціонування механізмів кримінальної відповідальності і режиму законності в умовах війни, а також тенденції, що склалися в сфері кримінальної юстиції. В доповіді були проілюстровані особливості правової природи і форм реалізації норм міжнародного кримінального права, їх відмінність від приписів національного рівня.

В ґрунтовній дискусії взяли участь екс-перший заступник Генерального прокурора України Голомша М.Я., доктор юридичних наук, професор Кваша О.О., екс-заступник Генерального прокурора України, нині науковець та адвокат Баганець О.В., доктор юридичних наук, доцент Мохончук С.М., віце-президент Відділення Асоціації міжнародного права в Україні, кандидат юридичних наук, адвокат Максимов В.В. При цьому, Микола Голомша акцентував увагу на необхідності дотримання умов законності та невідворотності кримінальної відповідальності. Оксана Кваша доповіла про підвалини реалізації нововведеної ст.43-1 КК України обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, Олександр Баганець відмітив широту переліку діянь, що у світовій практиці кваліфікуються як воєнні злочини та вчергове наголосив на потребі військової юстиції. Сергій Мохончук повідомив про комплексну роботу з протидії воєнним злочинам, нагадав про широку світову практику міжнародних військових конфліктів та окреслив перспективи співпраці України з ООН. Владислав Максимов торкнувся проблем захисту культурних цінностей в умовах міжнародного воєнного конфлікту та необхідності підвищення рівня правових гарантій у цій царині.

В дискусії також взяли участь представники Верховного Суду доктор юридичних наук З.А. Загиней-Заболотенко та кандидат юридичних наук Г. М. Зеленов, які повідомили про спрямованість правових позицій у лавах судової влади та про нові законопроекти, що потребують фахової оцінки.

На завершення, учасники відкритого засідання Центру окреслили необхідність невідкладного обговорення проблем оновлення кримінального, кримінального процесуального та військового законодавства з огляду на потреби часу.

23 грудня 2021 року відбувся V КИЇВСЬКИЙ ПОЛІЛОГ на тему «ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРАВОПОРЯДОК В УКРАЇНІ? ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ», організаторами якого виступили Інститут держави та права імені В. М Корецького НАН України, Координатор проектів ОБСЄ в України, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд.

З вітальним словом до учасників полілогу звернулися ШЕМШУЧЕНКО ЮРІЙ , почесний директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАН України, Посол ГЕНРІК ВІЛЛАДСЕН, Координатор проектів ОБСЄ в Україні; КРАВЧЕНКО СТАНІСЛАВ, Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду; ЧОРНЕНЬКА ДАНИЇЛА, Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

В роботі конференції взяли участь міжнародні експерти, судді Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, представники міжнародних організацій та урядових структур, практичні працівники, науковці зі Львова, Харкова, Одеси, Івано-Франківська, Сум.

Ювілейний п’ятий полілог працював з 10-ої до 18-ої години. В послідовній черговості відбувалися три тематичні дискусії: «Забезпечення правопорядку в Україні: виклики та перспективи поточного етапу правової реформи» (модератор – БАБАНЛИ Расім, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н.); «Проблеми застосування чинного законодавства та забезпечення єдності судової практики в контексті ефективності кримінальної юстиції» (модератор – ГАЦЕЛЮК Віталій, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, к.ю.н.); «Протидія корупції як елемент забезпечення правопорядку: поточні тренди» (модератор – КВАША Оксана, провідна наукова співробітниця Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, д.ю.н.).

Учасниками тематичних дискусій стали: ВОДЯННІКОВ Олександр, Національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні, к.ю.н.; КОСТЕНКО Олександр, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, д.ю.н.; КРАВЧЕНКО Станіслав, Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н.; ЧОРНЕНЬКА Даниїла, Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду; БОЛОТІН Сергій, член Вищої ради правосуддя; АНТОНЮК Наталія, секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н.; АНІСІМОВ Герман, секретар Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н.; БОДНАР Сергій, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду; БОНЮК Олексій, Начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій, Офіс Генерального прокурора; ГЛОТОВ Микола, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду; ТУЛЯКОВ Вячеслав, проректор НУ “Одеська юридична академія”, д.ю.н.; КОРИСТІН Олександр, головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту МВС України, д.ю.н.; КРОЛОВЕЦЬКА Олена, керівниця підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України; МАЗУР Микола, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н.; МИХАЙЛЕНКО Дмитро, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, д.ю.н.; ТРЕПАК Віктор, доктор юридичних наук; ФОМІН Сергій, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н.

Предметом обговорення учасників V Київського полілогу стали актуальні питання забезпечення правопорядку в Україні в період правової реформи, зокрема в контексті протидії корупції, а також проблемні питання ефективності кримінальної юстиції в частині застосування чинного законодавства та забезпечення єдності судової практики.

25 листопада 2021 року відбувся Міжнародний науковий полілог на тему «Парламентаризм в Україні у світлі розвитку української державності: проблеми теорії та практики. До 30-річчя проведення Всеукраїнського референдуму 1991 року», організаторами якого виступили Національна академія наук України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Координатор Проєктів ОБСЄ в Україні та Асоціація правників України.

З вітальним словом до учасників полілогу звернулися директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, академік НАН України Ю.С. Шемшученко, заступник Керівника Офісу Президента України, доктор юридичних наук О.С. Дніпров, віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України С.І. Пирожков, Старший координатор програм офісу Координатора Проєктів ОБСЄ в Україні Карін Рьольке, заступник Голови Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, Постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор О.В. Совгиря, президент Національної академії правових наук України, академік НАПрН України О.В. Петришин, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академік НАПрН України В.П. Гетьман.

У роботі полілогу взяли участь провідні вчені наукових юридичних установ та юридичних факультетів ВИШів Києва, Харкова, Львова, Чернівців, Одеси, народні депутати, відповідальні працівники органів державної влади і місцевого самоврядування, представники інститутів громадянського суспільства.

Міжнародний полілог працював з 9 ранку до 19 годин вечора. В послідовній черговості відбувалися пленарні засідання трьох секцій: «Українська державність: нові методологічні підходи до дослідження, витоки, джерела та форми існування» (модератор – академік НАПрН України, заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О.В. Скрипнюк); «Демократична, правова, соціальна держава в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації» (модератор – академік НАПрН України, президент НАПрН України О.В. Петришин); «Український парламентаризм в ХХІ столітті: виклики, тенденції розвитку та світовий досвід» (модератор – кандидат юридичних наук, національний радник з юридичних питань, Керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні О.Ю. Водянніков).

Предметом роботи міжнародного полілогу стали актуальні питання розвитку української державності та вітчизняного парламентаризму. На полілозі з доповідями виступили: член-кореспондент НАН України Н.М. Пархоменко; академіки НАПрН України О.М. Костенко, О.В. Скрипнюк, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришин, члени-кореспонденти НАПрН України О.Ф. Андрійко, А.М. Колодій, Д.В. Лук’янов, І.Д. Шутак, О.М. Ярмиш; доктори юридичних наук І.Й. Бойко, О.М. Головко, С.І. Іщук, А.Р. Крусян; професор І.Б. Усенко; кандидати наук О.А. Алфьоров, О.Ю. Водянніков, А.Ю. Іванова та К.Ю. Красовський, к.ю.н., радник Юридичної компанії LCF, керівник практики взаємодії з державними органами та конституційного права, М.І. Ставнійчук, к.ю.н., віце-президент Світового конгресу українських юристів, А.О. Шумліна, керівниця практики стратегічних комунікацій Hillmont Partners.

В доповідях учасників міжнародного полілогу набули ґрунтовного висвітлення питання історичних етапів формування національної державності в Україні; методологічних засад становлення та розвитку вітчизняного парламентаризму; законодавчої влади в системі гілок державної влади як основи демократичної правової держави; конституційно-правового статусу Верховної Ради України та проблеми його удосконалення; парламентського контролю та парламентської етики; електронного парламентаризму; європейського парламентаризму та його значення для України; ролі юридичної науки у розвитку української державності та парламентаризму.

За підсумками роботи полілогу були прийняті рекомендації.

11 листопада 2021 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відділом державного управління та адміністративного права була проведена (в онлайн-режимі) Всеукраїнська науково-практична конференція: «Адміністративне і фінансове право України в умовах сучасних реалій і викликів: теорія, практика, перспективи розвитку». Конференція була присвячена обговоренню здобутків і проблемних питань розвиткуадміністративного та фінансового права за 30 років незалежності України.

У своїх виступах учасники конференції підкреслиливажливість проведення наукових досліджень щодо заходів реформування сфери державного управління в умовах сьогодення, подальших теоретичних розробок адміністративно-правової науки та науки фінансового права та їх використання у практиці, а також привернули увагу на необхідність визначення прогалин у праві та їх причин і скерування наукового пошуку у напрямі розв’язання цих задач. Відзначили необхідність у державній підтримці наукових досліджень та важливість врахування результатів таких досліджень у нормотворчій та практичній діяльності.

За результатами обговорення були вироблені рекомендації щодо подальших напрямів розвитку галузей адміністративного права та фінансовогоправа.

Інформація підготовлена

співробітниками відділу проблем
державного управління
та адміністративного права

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ У ФОКУСІ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ

З нагоди Дня Незалежності України в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України 19 серпня 2021 р. відбулася міжнародна науково-практична конференція, присвячена історії, сучасності та перспективам українського державотворення і правотворення у контексті наукового осмислення тридцятилітнього досвіду становлення та розвитку України як суверенної і незалежної держави.

У її роботі взяли участь провідні вчені-правознавці, народні депутати, працівники державних органів і громадських організацій, науковці та аспіранти.

У вітальному слові віце-президент НАН України, академік НАН України Сергій Іванович Пирожков відмітив досягнення України та водночас окреслив нагальні потреби сьогодення з метою подальшого розвитку української державності.

Проблематика забезпечення державного суверенітету України в умовах сучасних викликів була темою вступного слова директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького HAH України, академіка НАН України Юрія Сергійовича Шемшученка. Лаконічно та водночас науково виважено були охарактеризовані історичні етапи становлення національного суверенітету та акцентовано увагу на актуальних проблемах належної реалізації та забезпечення державного суверенітету. Україна має стати сильною правовою державою, яку б поважали у всьому світі, – акцентував вчений.

Доповідь народного депутата України, академіка НАН України Олександра Любимовича Копиленка була присвячена конституціонуванню незалежної України. Доповідач зосередив увагу на найважливіших аспектах розвитку конституційного процесу.

Україна має багату історію державотворення, яку можна охарактеризувати як історію прагнення українського народу до своєї незалежності. Увесь історичний розвиток нашого суспільства та українського народу є переконливим свідченням закономірності руху до проголошення незалежності держави, зазначив у своєму виступі академік НАПрН України Олександр Васильович Скрипнюк. Цю ключову тезу науковець провів через конституційно-правовий аналіз основних етапів процесу суверенізації України.

Історичним та сучасним аспектам конституційного процесу в Україні була присвячена доповідь члена-кореспондента НАН України Наталії Миколаївни Пархоменко. У контексті вітчизняного конституціоналізму була сформульована науково-практична характеристика основних змін до Конституції України та зроблено висновок про необхідність підвищення рівня ефективності механізму конституційно-правового регулювання суспільних відносин.

Академік НАПрН України Наталія Миколаївна Оніщенко відзначила, що ідея прав людини сформована як певний правовий ідеал, а способами його забезпечення є загальні принципи права, одним із яких є принцип рівності та, зокрема, гендерної рівності. У доповіді вченої було аргументовано необхідність та важливість для розвитку правової форми впровадження гендерної рівності.

Модернізації інституту відповідальності держави в умовах конституційної реформи було присвячено виступ народного депутата України Олександра Сергійовича Бакумова. Доповідач, зокрема, наголосив на важливості інституційних, нормативних та ідеологічних гарантій юридичної відповідальності держави перед суспільством.

Доктрині суверенної рівності держав, як основоположному принципу міжнародного права та реаліям України, було присвячено виступ члена-кореспондента НАПрН України Володимира Наумовича Денисова. Критично аналізуючи основні положення концепції «світової держави», ним було зроблено висновок, що зараз світ стрімко змінюється. Необхідно, отже, переосмислення місця і ролі кожної держави в міжнародному співтоваристві, що стосується й України.

Найбільш актуальні проблеми адміністративної реформи та сучасні виклики, що стоять перед адміністративним правом, були висвітлені у промові член-кореспондента НАПрН України Ольги Федорівни Андрійко. Зокрема, вона зосередилася на концептуальному баченні удосконалення сучасного етапу адміністративно-правового регулювання в Україні.

Окремим питанням розвитку правової доктрини щодо визначення предмета адміністративного права була присвячена доповідь проф. Олени Петрівни Рябченко.

Загрозою суверенності України є російська агресія. Цим питанням була присвячена доповідь член-кореспондента НАПрН України Ірини Олексіївни Кресіної та д.ю.н. Олексія Веніаміновича Кресіна. Не тільки науково-теоретичне, а й важливе практичне значення мала доповідь к.ю.н., проф. І.Б. Усенка «Деякі негативні тенденції сучасного українського законотворення», а також проф. Оксани Олександрівни Кваші щодо поширення в Україні організованих форм тероризму, сепаратизму та колабораціонізму. Проф. Анжеліка Романівна Крусян присвятила свій виступ проблемі конституційних конфліктів.

Учасники конференції акцентували увагу на необхідності подальшої модернізації України з метою її сталого розвитку як демократичної, правової держави, повноправного члена світового співтовариства. За результатами конференції були прийняті відповідні рекомендації.

Проф., д.ю.н. А.Р. Крусян

ЩОРІЧНА ХІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ»

29 червня 2021 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України в онлайн-режимі відбулася Щорічна ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Тлумачення права: від теорії до практики», яка була присвячена 25-річчю Конституції України.

У конференції взяли участь як провідні вчені-юристи України, так і представники наукової молоді. Серед виступів на Конференції варто, насамперед, виділити доповіді таких провідних вчених України, як Н.М. Оніщенко, В.В. Костицький, Н.М. Пархоменко, О.В. Батанов, Р.П. Луцький, В.А. Січевлюк, А.С. Беніцький, О.Л. Богініч, Т.І. Тарахонич, О.Л. Львова та ін.

Як і завжди, всі учасники конференції полемічно і, водночас, толерантно обговорили фундаментальні питання, пов’язані із проблематикою тлумачення права. Зокрема, в межах конференції були обговорені такі актуальні питання сучасного правового розвитку, як тлумачення норм права в контексті соціальних прав людини, тлумачення норм права як форма реалізації права, проблеми правової визначеності та тлумачення норм права на сучасному етапі правової реформи, проблеми сучасного українського унітаризму у фокусі доктринального тлумачення Конституції України, вплив неофіційного тлумачення через громадську думку на формування уявлення про законність, справедливість та правопорядок, взаємозв’язок теоретичних концептів права та юридичної практики на прикладі категорії «правова суб’єктність», тлумачення права як проблема юридичної герменевтики, проблеми забезпечення балансу прав людини та суспільного інтересу, тлумачення права як вид правової комунікації, тлумачення права як структурний компонент механізму правового регулювання тощо.

За наслідками проведення Конференції Оргкомітетом найближчим часом планується видати ХІІ (дванадцятий) випуск Щорічного науково-практичного журналу «Альманах права», який буде містити наукові статті учасників конференції.

«КОНСТИТУЦІЯ – ОСНОВА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ І СУСПІЛЬСТВА»:
ПІД ТАКОЮ НАЗВОЮ В ІНСТИТУТІ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ ВІДБУЛАСЯ
ХІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

24 червня 2021 року Рада молодих вчених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України провела ХІІ Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену 25 річчю Конституції України «Конституція – основа розвитку держави і суспільства». Фактично конференція стала подією всеукраїнського значення. В ній взяли участь 42 учасники, представники різних наукових шкіл з різних куточків України, зокрема Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного торговельно-економічного університету, Національного університету «Одеська юридична академія», Національної академії внутрішніх справ, Національної академії Служби безпеки України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Запорізького національного університету, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного університету «Запорізька політехніка», Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, університету імені Альфреда Нобеля, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Національного педагогічного університету імені М. М. Драгоманова, Вінницького національного аграрного університету та інші.

Відвідали конференцію й зарубіжні гості, зокрема представники Гданьського університету (Польща) та Вільнюського національного університету (Литва).

Практичними проблемами застосування конституції поділились адвокати, представники Національної школи суддів України та директор Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

В центрі уваги учасників конференції були питання унітаристики як напрямку сучасних конституційно-правових досліджень, питання термінології у сфері етнополітики, особливостей конституційних змін методом «компромісу».

Під час конференції значна увага була приділена історичним витокам формування концепцій, втілених у вітчизняній конституції, а саме політико-правовим традиціям Гетьманщини, українському конституціоналізму доби української революції 1917‒1920 рр. в творчій спадщині О. М. Мироненка, ідеологічним засадам концепції суспільного ладу в конституційних проектах М. Сціборського і Гетьманського руху. Жваві дискусії стосувалися питання конституційних засад формування суддівського корпусу та втілення конституційних норм під час судочинства, захисту прав неповнолітніх та забезпечення відновного правосуддя, здійснення незаконного контролю території іноземної держави в міжнародному праві, інституту краудсорсингу як механізму демократії.

Результатом наукової дискусії на конференції стало утвердження позиції щодо необхідності подальшого вдосконалення втілення засад Конституції України на практиці необхідності її оновлення на наукових, обґрунтованих засадах та відповідно до об’єктивних вимог розвитку держави і суспільства, розвитку і прогресу майбутніх поколінь українців.

Із повним записом конференції Ви можете ознайомитись за посиланням.

Програма щорічної ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Тлумачення права від теорії до практики" (до 25-річчя Конституції України).

Програма щорічної ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції
"Тлумачення права від теорії до практики" (до 25-річчя Конституції України)

Новий рівень давньої співпраці

14 травня 2021 року у святковій атмосфері напередодні важливого свята всіх прогресивних людей – Дня науки в нашому інституті відбулося урочисте підписання Договору про співпрацю між Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України та Громадською організацією «Рада молодих юристів України». Зі сторони нашої установи договір був підписаний директором інституту академіком НАН України Ю. С. Шемшученком та головою Ради молодих учених інституту О. О. Малишевим. Раду молодих юристів представляв голова Ради Є. С. Которобай.

Договір передбачає розвиток співпраці сторін з метою виконання їх статутних завдань і просування спільних цінностей та пріоритетів, зокрема, сприяння творчому розвиткові студентів-правників, аспірантів, молодих вчених та інших молодих юристів, пропаганда їх наукових та інших досягнень, забезпечення участі у спільних заходах та робочих групах, сприяння розвитку юридичної науки та законодавства України, утвердження принципу верховенства права та авторитету юридичної професії в суспільстві.

Як було відзначено у процесі підписання, співпраця нашого інституту з Радою молодих юристів триває вже понад десятиліття від самого моменту заснування ради. Нова угода лише формалізує ту дружбу і єдність, яка існує давно. Це, звісно, не є проблемою, адже у юристів дещо своє розуміння часу. Принцип свободи договору і ч. 3 ст. 631 ЦК України дає нам змогу в юридичному сенсі подекуди гратися з минулим часом як з пластиліном, але фізичний час нам все ж не підвладний, і тому ми, як ніхто, цінуємо приємні миттєвості спілкування з колегами.

24-26 лютого 2021 року на базі Міжнародної асоціації вивчення спільних надбань Арізонського державного університету (International Association for the Study of the Commons (IASC), Arizona State University) пройшла міжнародна міждисциплінарна конференція на тему «Спільні надбання в космосі». В ній взяли участь вчені у галузях економіки, соціології, історії та права зі США, Португалії, Франції, Люксембургу, Італії, Австралії, Греції, Польщі, Мексики, Сполученого Королівства, Канади, Індії, Філіппін та України.

На конференції було представлено 45 доповідей, поділені на 6 секцій, в межах яких на панельних дискусіях було обговорено такі теми як охорона культурної спадщини на Місяці, управління дослідженням та використанням ресурсів на Місяці, механізми розподілу космічних ресурсів, управління рухом в навколоземному, космічному просторі, еколого-правові питання захисту космічного простору та небесних тіл.

Під час конференції було обговорено концепцію економічного управління на Місяці, яка передбачає створення спеціального органу, який складався б з 49 відсотків з урядових та 51 відсоток неурядових представників, які збирали б внески за використання інфраструктури Місяця, а також розглянуто Декларацію прав Місяця, в якій чітко закріплена його суб’єктність з правами, зокрема, на збереження екологічної цілісності, взаємовідносин з навколишнім середовищем Землі та живими істотами, а також право залишатися вільним від людських конфліктів чи війн небесним тілом. В контексті пошуку найоптимальнішої моделі управління космічними ресурсами учасниками конференції були запропоновані аналогії, взяті з Договору про Шпіцберген 1920 р. та Конвенції про морських котиків в північній частині Тихого океану 1911 р.

Представники Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України старший науковий співробітник, к.ю.н. О. О. Малишев та науковий співробітник, к.ю.н. А. М. Гурова взяли активну участь у цій конференції з доповіддю на тему "Що внизу, те й вгорі: археологічне право в космічну епоху". У доповіді було розкрито питання: 1) чи коректно говорити про археологічні пам’ятки в контексті об’єктів на Місяці; 2) специфіка підходу до охорони об’єктів археологічної спадщини за законодавством США, зокрема в контексті нового закону про охорону об’єктів місії "Аполлон"; 3) щодо відрізняє археологічну спадщину на Місяці від простого космічного сміття; 4) скільки часу треба, щоб визнати залишений на небесному тілі об’єкт як таких, що становить культурну цінність; 5) які критерії ЮНЕСКО для цього будуть доцільні; 6) який механізм охорони археологічних об’єктів на Місяці можна побудувати, користуючись моделлю охорони об’єктів підводної культурної спадщини. З повною версією доповіді можна ознайомитись тут:
https://www.youtube.com/watch?v=xV9XWSJXAMw&feature=emb_title

В цілому конференція пройшла плідно та цікаво й дозволила як розширити світогляд вітчизняних науковців щодо сучасного правового порядку в сфері управління спільними надбаннями в космічному просторі, а також гідно представити вітчизняні наукові школи археологічного та космічного права.

Вельмишановний ЮРІЄ СЕРГІЙОВИЧУ!

Колектив Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України щиро і сердечно вітає Вас – видатного вченого правознавця і організатора юридичної науки та освіти, академіка Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Інституту зі славним ювілеєм – 85-річчям від дня народження.

Високий професіоналізм, наснага і прагнення до творчості, кипуча енергія і невтомна працездатність, логічно вивели Вас на шлях надзвичайно важливої, відповідальної та благородної справи – служінню праву, юридичній науці та її гуманістичним цілям. Наполеглива праця, високий інтелект, доброзичливість і щире ставлення до людей здобули Вам авторитет і шану серед колег, друзів та однодумців.

Ми щиро вдячні Вам за самовіддану 55-літнюпрацю на науковій ниві і високо цінуємо Ваші зусилля, спрямовані на зростання творчого потенціалу Інституту, перетворення його під Вашим керівництвом на флагман юридичної науки в Україні. Ми знаємо Вас як висококваліфікованого спеціаліста, всесвітньовідомого вченого і педагога, досвідченого керівника, вмілого організатора, а ще як людину, яка підготувала і виховала покоління вчених в різних галузях юридичної науки.

На Вашому життєвому шляху багато плідних здобутків, які отримали високу оцінку і визнання держави та громадськості. Широкий спектр Вашої багатогранної діяльності – науково-дослідної, педагогічної, громадської, а також у галузі законотворчості, розкрився завдяки Вашій природній обдарованості, яскравому таланту дослідника і правознавця, енциклопедичним знанням досвідченого правника.

Як визнаний вчений і громадський діяч Ви є активним провідником і учасником розбудови незалежної української держави, зробили значний вклад у підвищення рівня правосвідомості та правової культури громадян. У нашому Інституті, в інших наукових та навчальних закладах, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування, працює багато підготовлених під Вашим науковим керівництвом кандидатів і докторів юридичних наук. Ви є засновником Національної академії правових наук України та незмінним керівником її відділення екологічного, господарського та аграрного права, фундатором національних наукових шкіл екологічного та космічного права, наукові здобутки та фахівці яких отримали визнання в Україні та за її межами. Незаперечними є Ваші заслуги у формуванні та розвитку політичної галузі науки. Неоціненним є Ваш вклад у створення Спілки юристів України та Української асоціації політологів та керівництво ними в період їх становлення.

Ваша плідна наукова та громадська діяльність одержала високе суспільне визнання й відзначена державними нагородами, преміями і відзнаками. Результати цієї діяльності сьогодні працюють на майбутнє нашої держави, злагоду і мир, благополуччя і добробут українського народу.

У цей знаменний день від усього серця зичимо Вам, дорогий Юріє Сергійовичу, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших творчих успіхів в ім’я розвитку вітчизняної юридичної науки на благо Українського народу і нашої держави. Нехай все, що зроблено Вашим серцем і розумом, незмінно надихає на нові творчі звершення, успіхи, здобутки!

м. Київ
14 грудня 2020 року З глибокою повагою
колектив Інституту

«Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог»

17 грудня 2020 року відбулась міжнародна науково-практична конференція «Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог». Співорганізаторами конференції виступили Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Вищий антикорупційний суд. Конференція проводилась частково із використанням системи відеозв’язку ZOOM. Під час засідання міжнародні експерти, представники міжнародних організацій та державних органів, практичні працівники, науковці, представники громадянського суспільства обговорили причини антикорупційної кризи в України, роль конституційної юстиції у подоланні її наслідків, а також проблеми модернізації антикорупційної політики.

науково-практична конференція
Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПОЛЬЩА-УКРАЇНА, ПОЛЯКИ-УКРАЇНЦІ: БАЛАНС ВЗАЄМОВІДНОСИН»

24 – 25 листопада 2020 року Польська академія наук і мистецтв (м. Краків), Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України (м. Київ) та Польське наукове товариство (м. Житомир) провели міжнародну наукову конференцію «Польша-Україна, поляки-українці: баланс взаємовідносин». Основні організаційні питання, пов’язані з проведенням конференції забезпечили: від польської сторони – Януш Крук, Ірена Ставови-Кавка, Агнєшка Кастори, Катажина Джингло; від української сторони – Володимир Горбатенко, Сергій Рудницький.

З огляду на епідеміологічну ситуацію в світі, організатори змушені були замінити традиційну конференцію, заплановану в м. Краків, на її проведення в режимі онлайн на платформі ZOOM. У конференції взяли участь політологи й історики з різних міст України і Польщі – Києва, Житомира, Львова, Вінниці, Одеси, Кракова, Варшави, Торуня, Хелма. Перший день конференції був присвячений політиці, культурі та суспільству, другий – історичній пам’яті.

Українські науковці зосередили увагу учасників конференції на державному та суспільному сприйнятті українсько-польських відносин XXI століття (О. Брусиловська); способах подолання кризи відносин із Польщею (Г. Зеленько); ролі наукового консультування в процесі формування політики добросусідства між Україною і Польщею (О. Кукуруз); політичних «хворобах» XX століття та перспективах їх подолання в інтерпретації Чеслава Мілоша (В. Горбатенко); пошуку кращого взаєморозуміння між Україною і Польщею (І. Петренко); еволюції сприйняття Польщі і поляків у незалежній Україні (А. Романюк); українсько-польському пограниччі як гетерогенному соціодинамічному просторі (С. Троян); політичному вимірі історичних конфліктів (А. Киридон); інтерпретації деяких питань українсько-польських відносин у роки Другої світової війни (Л. Зашкільняк); історичній пам’яті у контексті політичного дискурсу України (І. Мацишин).

Польські науковці виголосили доповіді, що охоплювали питання еволюції стратегічного польсько-українського партнерства (П. Байор); пандемії і тривалості нових демократій (Р. Бекер); польської культурної спадщини в Україні (В. Осадчий); діяльності Польсько-українського форуму істориків (В. Резмер); ролі політиків й істориків у польсько-українському діалозі (Л. Адамскі).

Загалом українські та польські вчені упродовж двох днів конференції охопили 30 років відносин між двома країнами (1990–2020 рр.), з’ясували стан і перспективи взаємовідносин Польщі й України, реалізацію цілей, визначених на двосторонній основі у «Декларації про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин» від 1990 року та низці інших міжнародних документів і нормативно-правових актів.

У плідній дискусії учасники конференції обговорили: міждержавну, міжпарламентську і регіональну співпрацю; наукове, політичне, історичне й культурне співробітництво; забезпечення прав поляків в Україні та українців у Польщі; європейську інтеграцію України; складні історичні проблеми спільного минулого.

За результатами роботи конференції буде опубліковано науковий збірник її матеріалів українською, польською та англійською мовами.

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Організація юридичної науки та освіти в Україні й світі: історичний досвід, сучасний стан та майбутні перспективи», присвяченої до 85-ліття від дня народження та 55-ліття від початку наукової діяльності академіка НАН України Юрія Сергійовича Шемшученка. Конференція відбудеться 22 грудня 2020 року в режимі онлайн. Детальна інформація щодо плану роботи конференції та умов участі знаходиться у листі-запрошенні.

З повагою, Оргкомітет Конференції.

ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Організація юридичної науки та освіти в Україні й світі: історичний досвід, сучасний стан та майбутні перспективи»

З глибоким сумом повідомляємо, що 19 серпня 2020 року помер видатний вчений світового рівня, Президент Національної академії наук України,
Директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона Національної академії наук України,двічі Герой Соціалістичної праці СРСР,
перший Герої України, академік Національної академії наук України,

доктор технічних наук, професор

Патон Борис Євгенович

Керівництво та колектив Інституту глибоко сумують та висловлюють співчуття всім рідним і близьким покійного.
Прощання відбудеться в Клубі Кабінету Міністрів України в м. Києві за адресою:
вул. Інститутська, 7, з 10 до 12 години 22 серпня 2020 року, поховання відбудеться на Байковому цвинтарі.

Адміністрація Інституту

З глибоким сумом повідомляємо, що 12 серпня 2020 року помер академік НАПрН України,
Голова Конституційного Суду України 1996–1999 рр.,
колишній вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України

ТИМЧЕНКО Іван Артемович

Керівництво та колектив Інституту висловлюють співчуття всім рідним і близьким покійного.

Поховання відбудеться на Байковому цвинтарі в м. Києві 14 серпня 2020 року.

Адміністрація Інституту

Запрошення

Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України проводить «круглий стіл» «Юридична наука і сучасний державотворчий процес в Україні», який відбудеться 18 серпня 2020 року за адресою: м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 (зал засідань Вченої ради Інституту).

Питання для обговорення:

методологічні засади сучасного державотворчого і правотворчого процесів в Україні;
проблеми дослідження модерної історії держави і права України;
роль науковців-правознавців в підготовці та прийнятті Декларації про державний суверенітет України та Конституції України;
наукове забезпечення розвитку конституційного процесу;
вдосконалення судової реформи на сучасному етапі в Україні: питання теорії і практики;
юридична наука і здійснення адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування в умовах модернізації держави та громадянського суспільства на сучасному етапі;
роль і значення юридичної науки та юридичної освіти в розвитку державотворчого процесу в умовах євроінтеграційних процесів в Україні.

Початок роботи семінару о 15.00 год.

Реєстрація учасників семінару з 14.00 год.

Організаційний комітет.

Шановні колеги!

Повідомляємо, що проведення щорічної ХІ Міжнародної науково-практичної конференції "Роль правової доктрини у забезпеченні прав людини", запланованої на 23 квітня 2020 року, переноситься на осінній період у зв'язку із загальнонаціональним карантином, запровадженим в Україні внаслідок поширення пандемії COVID-19. Про точну дату та формат перенесеної конференції буде повідомлено пізніше. Також повідомляємо, що до 01 червня 2020 року (не пізніше) продовжується набір статей у одинадцятий випуск щорічного науково-практичного юридичного журналу "Альманах права", який планується видати в серпні 2020 року.

З повагою, Оргкомітет Конференції.

Колектив Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, щиро вітає Лауреатів Премії Президента України для молодих вчених: старшого наукового співробітника відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук Сунєгіна Сергія Олександровича, старшого юрисконсульта ТОВ «Юридична фірма «Добродії», кандидата юридичних наук Свириденко Ганну Вікторівну, отриману за цикл наукових праць «Моральні засади правомірної поведінки» (м. Київ,13 лютого 2020 р.).

15 листопада 2019 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Не карою єдиною! Проблеми модернізації системи протидії злочинності в Україні: ІІІ Київський полілог». Співорганізаторами конференції виступили Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Державне бюро розслідувань, та Національна академія прокуратури України. Під час засідання міжнародні експерти, представники міжнародних організацій та державних органів, практичні працівники, науковці, представники громадянського суспільства обговорили напрями підвищення ефективності протидії злочинності в Україні, зокрема, місце і роль Державного бюро розслідувань у сучасній системі органів кримінальної юстиції, проблеми реформування органів прокуратури та суду, перспективи докорінних змін кримінального законодавства України, проблеми модернізації антикримінальної політики відповідно до сучасних уявлень про причини і умови злочинності.

конференція ІІІ Київський полілог

08 жовтня 2019 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася презентація багатотомного видання «Енциклопедія міжнародного права», підготовленого фахівцями Інституту за участі провідних вітчизняних та зарубіжних юристів-міжнародників.

Тритомна «Енциклопедія міжнародного права» є першим в Україні систематизованим зводом знань у галузі міжнародного права. Її підготовка здійснювалася відповідно до Постанови Президії Національної академії наук України. Перший том побачив світ у 2014 році, другий – у 2017 році, і нарешті влітку 2019 було видано третій том цього фундаментального видання.

У презентації взяли участь як члени авторського колективу, до складу якого крім фахівців відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, входили також юристи-міжнародники з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Одеська юридична академія», Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського університету права НАН України, інших вищих навчальних закладів України, фахівці-практики з Міністерства закордонних справ України, зарубіжні науковці, так і інші представники наукової та юридичної громадськості, державні діячі та народні депутати України.

З вступним словом до присутніх звернулися співголови редакційної колегії «Енциклопедія міжнародного права» директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Юрій Сергійович Шемшученко та завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Володимир Наумович Денисов. Вчені наголосили на значенні цього видання як першого в Україні і одного з небагатьох у світі цілісного зводу знань про систему сучасного міжнародного права і місце в ній України та висловили подяку членам авторського колективу та всім, хто був причетний до виходу в світ Енциклопедії, в першу чергу керівництву та трудовому колективу видавництва «Академперіодика».

Важливою подією у правовому житті України назвав вихід Енциклопедії перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук. Він також привітав колектив з Днем юриста. З розгорнутим аналізом і розкриттям значення Енциклопедії для розвитку юридичної науки України виступили також Віце-Президент Національної академії наук України, професор Сергій Іванович Пирожков; доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії наук України та Національної академії правових наук України Олександр Любимович Копиленко; головний редактор журналу «Право України», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Олександр Дмитрович Святоцький; народний депутат України, доктор юридичних наук, професор Олександр Олександрович Мережко; академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор Валерій Андрійович Смолій; співголова Комісії з питань правової реформи при Президенті України, професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Михайло Всеволодович Буроменський; Президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат юридичних наук, Микола Миколайович Гнатовський; головний науковий співробітник відділу дослідження міжнародної податкової конкуренції Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України, доктор юридичних наук, професор Леонід Дмитрович Тимченко; завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор Михайло Миколайович Микієвич; ректор Київського університету права НАН України, кандидат юридичних наук, професор Юрій Ладиславович Бошицький та інші учасники презентації.

Виступаючі підкреслювали непересічне значення Енциклопедії, в якій висвітлено особливості правової природи міжнародного права та зміст його основних понять і категорій, які в сукупності складають окрему правову систему, що діє як самостійно, так і у взаємодії з внутрішнім правом держав. Важливе місце було приділено аналізові міжнародно-правової практики, в тому числі рішенням Міжнародного Суду ООН, зміст найважливіших з яких розкрито в окремих статтях-термінах. У світлі цього значну увагу було приділено висвітленню міжнародно-правової практики України, яка у 1991 році стала незалежною державою і в цьому статусі увійшла у світовий та європейський правові простори, де головним регулятором міжнародних відносин між державами та в діяльності міжнародних міжурядових організацій виступає міжнародне право.

Як і будь-яке фундаментальне енциклопедичне видання «Енциклопедія міжнародного права» виконує подвійну функцію. З одного боку, вона є систематизованим зводом вже наявних знань про сучасну теорію та практику міжнародного права і місце України в міжнародному правопорядку. З другого боку, в рамках Енциклопедії здійснено дослідження ряду актуальних міжнародно-правових питань (наприклад, взаємодії глобалізаційних процесів із змінами в інституційних засадах сучасного міжнародного права, широкого комплексу проблем, пов’язаних зі співвідношенням юридичного змісту основних принципів міжнародного права, зокрема принципу територіальної цілісності держави з принципами рівноправності та самовизначення народів та поваги до прав людини, правового статусу так званих «невизнаних держав», реформування Ради Безпеки ООН, еволюції універсальних та регіональних міжнародно-правових механізмів захисту прав людини, динамічного розвитку такої специфічної міждержавної правової системи як право Європейського Союзу, правового регулювання взаємовідносин Україна-Європейський Союз тощо), які раніше не привертали належної уваги вітчизняних юристів-міжнародників. Тобто «Енциклопедія міжнародного права» є не тільки довідниковим, але і теоретичним виданням. Її публікація має сприяти утвердженню української доктрини міжнародного права та посиленню міжнародно-правової позиції України щодо захисту її національних інтересів, особливо в умовах триваючої окупації частини її території і так званої «гібридної війни», яку вже шостий рік проводить проти нашої держави Російська Федерація.

Оскільки сучасне міжнародне право є широко розгалуженою правовою системою і сьогодні важко назвати сферу міжнародних відносин, які б тією або іншою мірою не охоплювалися міжнародно-правовим регулюванням, в Енциклопедії розкривається специфіка його основних галузей з відповідним понятійним апаратом. Серед таких галузей виділяються, зокрема, право міжнародних договорів, право зовнішніх зносин, включаючи дипломатичне право, консульське право, право спеціальних місій та дипломатичне право міжнародних організацій, міжнародне право прав людини, право міжнародних організацій, міжнародне морське право, міжнародне повітряне право, міжнародне космічне право, міжнародне економічне право, міжнародне гуманітарне право, міжнародне право навколишнього середовища міжнародного кримінального права тощо. Відзначалося також як позитивний факт вміщення в Енциклопедії серії статей-термінів, присвячених розкриттю найбільш значущих для доктрини та практики міжнародного права рішень Міжнародного Суду ООН.

Значне місце у тритомнику займає також висвітлення різних аспектів історії міжнародного права та його науки, зокрема під кутом зору внеску українських вчених в розвиток науки міжнародного права. Важлива увага була приділена міжнародно-правовим відносинам, пов’язаним з виникненням і розвитком української державності, починаючи з договорів Київської Русі з Візантією і в наступні часи, зокрема, періоди Гетьманщини, Української Народної Республіки. З Енциклопедії можна дізнатися про основні міжнародно-правові школи та їх представників. Вітчизняна наука міжнародного права представлена такими визначними вченими, відомими у світі, як В.Е. Грабар, В.П. Даневський, О.О. Ейхельман, І.І. Івановський, П.Є. Казанський, Д.І. Каченовський, В.М. Корецький, М.М. Лозинський, В.А. Незабитовський, Т.Ф. Степанов, А.М. Стоянов та ін. До неї включені й інші видатні імена: одні з них представляли українську науку міжнародного права в радянський період, а інші жили і діяли частково вже в незалежній Україні. Серед них такі відомі фахівці, як Г.Ю. Бувайлик, О.Ф. Висоцький, В.І. Євінтов, І.І. Лукашук, М.К. Михайловський, К.К. Сандровський, В.І. Сапожников, В.С. Семенов, Н.М. Ульянова, М.В. Яновський. Звичайно, в Енциклопедії подаються й персоналії фахівців, які сьогодні представляють вітчизняну та зарубіжну науку міжнародного права. При цьому автори Енциклопедії намагалися показати увесь плюралізм сучасної світової міжнародно-правової думки, різні теоретичні підходи до розуміння юридичної сутності міжнародного права.

Значну організаційну роботу по виданню Енциклопедії здійснив відповідальний секретар редакційної колегії, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, кандидат юридичних наук Костянтин Олександрович Савчук.

Сподіваємося що вихід в світ «Енциклопедії міжнародного права» сприятиме подальшому розвитку вітчизняної науки міжнародного права, яка має служити справі захисту національних інтересів України.

30 липня 2019 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відбувся науково-практичний круглий стіл «Справа про скіфське золото: поточний стан та перспективи». Організаторами круглого столу виступили Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» та Рада молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України.

далі

П О В І Д О М Л Е Н Н Я

25.06.2019 відбувся Круглий стіл на тему
«Питання вдосконалення державного управління та забезпечення ефективності діяльності органів державної влади в Україні»

У роботі конференції взяли участь: директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАН України Ю. С. Шемшученко; віце-президент НАН України, академік НАН України С.І. Пирожков; Голова Верховної Ради України ІІ, V скликань О.О. Мороз д.ю.н., професор, академік НАПрН України, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України О. В. Скрипнюк з доповіддю «Державна влада в Україні: питання організації та її вдосконалення на сучасному етапі», народний депутат України, доктор юридичних наук, Заслужений юрист України В. В. Карпунцов з доповіддю «Органи прокуратури в системі сучасних координат організації державної влади в Україні»; д.ю.н., професор, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України В. Ф. Сіренко з доповіддю «Актуальні проблеми вдосконалення судової влади в Україні»; д.ю.н., професор, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Заслужений юрист України, академік НАПрН України Н. М. Оніщенко з доповіддю «Довіра і мотивація до інститутів влади: доктринальний контекст»; заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України В. П. Нагребельний з доповіддю «Концептуальні засади вдосконалення правового забезпечення державного управління та підвищення його ефективності»; д.ю.н., професор, вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН Україні Н. М. Пархоменко з доповіддю «Теоретичні та практичні виміри ефективності діяльності органів державної влади»; д.ю.н., професор, зав. відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, академік НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки О. М. Костенко з доповіддю «Верховенство законів природного права – основа прогресивного правопорядку (проблеми конституційної футурології)»; д.ю.н., професор, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О. І. Ющик з доповіддю «Конституція України і політика: до питання критерію істинності»; д.ю.н., професор, завідувач відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, член-кореспондент НАПрН України О. Ф. Андрійко з доповіддю «Органи державної влади як суб’єкти державного управління».

За результатами конференції були прийняті Рекомендації.

70-річчя Інституту держави і права
ім. В.М.Корецького Національної академії наук України

70-річчя Інституту держави і права 13 травня 2019 року Інститут держави і права ім..В.М. Корецького НАН України відзначив 70 річницю від дня заснування. З цієї нагоди було заплановано та проведено низку заходів. Зокрема, було проведено урочисте відкриття меморіальної дошки у м. Києві академіку Володимиру Корецькому - відомому вченому, засновнику Інституту держави і права НАН України. В. М. Корецький був одним із активних учасників у роботі ООН від УРСР, брав участь у розробці проекту Загальної декларації прав людини, яка була прийнята у 1948 р., був суддею Міжнародного Суду ООН.

Співробітники Інституту держави та права ім. В.М. Корецького продовжують славетні наукові традиції. У цей день також відбулась презентація англійського видання д.ю.н., завідувача сектора порівняльного правознавства Олексія Кресіна "Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст.", яка отримала визнання як в Україні, так і за її межами.

14 травня 2019 року в приміщенні Великого конференц-залу Національної академії наук України відбулася міжнародна науково-практична конференція «ЮРИДИЧНА НАУКА: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ» (До 70-річчя Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України), яку проводив Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Конференцію організовано з метою визначення сучасного стану та перспектив розвитку юридичної науки. З вступним привітальним словом виступили академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Смолій Валерій Андрійович, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік НАН України Шемшученко Юрій Сергійович, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, Президент НАПрН України, академік НАПрН України Петришин Олександр Віталійович.

На конференції виступили з доповідями: Шемшученко Юрій Сергійович (директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПрН України), який яскраво та чітко відобразив роль та місце Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України в розвитку української юридичної науки; Скрипнюк Олександр Васильович (заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України), який накреслив стратегічні напрямки наукових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України в ретроспективному та перспективному аспектах; Кузнєцова Наталія Семенівна (доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віце-президент НАПрН України – керівник Київського регіонального центру НАПрН України), яка розкрила взаємозв’язок та юридичної науки та юридичної освіти; Оніщенко Наталія Миколаївна (завідувач відділом теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України), яка розтлумачила юридичну науку через алгоритм комунікацій; Карпунцов Валерій Віталійович (народний депутат України, доктор юридичних наук), який означили формування юридичної професії як важливу умову забезпечення розвитку юридичної науки; Уільям Елліотт Батлер (США) (доктор PhD, іноземний член НАН України та НАПрН України), який загострив увагу на дію порівняльного права на прикладі робіт С Десницького та У. Блекстоуна; Тордія Вахтанг Валеріанович (генеральний секретар Асоціації суддів країн-підписантів Меморандуму співпраці: Вірменії, Грузії, Естонії, України, Казахстану та Польщі), який поділився досвідом щодо перспектив розвитку медіації в Грузії; Сівець Сергій Михайлович (Республіка Білорусь) (заступник директора – керівник Інституту правових досліджень Національного центру законодавства і правових досліджень Республіки Білорусь, кандидат юридичних наук, доцент), який поділився інформацією про трансформацію законотворчого процесу в Республіці Білорусь; Фружіна Гардош-Орос (Угорщина) (директор Інституту правових досліджень Наукового центру суспільних наук Угорської Академії наук, старший науковий співробітник), який розкрив феномен свободи в наукових досліджень в міжнародному та внутрішньому праві; Чаба Варга (Угорщина) (доктор юридичних наук, професор, почесний професор-дослідник Інституту правових досліджень Наукового центру суспільних наук Угорської академії наук, почесний професор Католицького університету імені Петера Пажмані), який вказав на питання онтології права і складності соціального буття права; Усенко Ігор Борисович (завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, професор), який поділився новими фактами та документами з приводу заснування Інституту (Сектора) держави і права в системі АН УРСР.

70-річчя Інституту держави і права У роботі конференції взяли участь керівні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, а також науковці, викладачі вищих навчальних та науково-дослідних установ України.

Під час конференції було обговорено такі питання: теоретико-методологічні засади реформування державної влади в Україні; проблеми реформування політичної системи і публічної влади в Україні; проблеми забезпечення політико-правової реформи: необхідність, поняття, зміст, проблеми і перспективи реалізації в Україні; поділ і єдність державної влади в Україні: питання співвідношення; державна влада і місцеве самоврядування в Україні; утвердження парламентаризму – ключовий фактор розвитку України як демократичної правової держави; адміністративна реформа в контексті здійснення політико-правової реформи в Україні; судово-правова реформа в Україні: необхідність, концептуальні засади, проблеми реалізації; конституційний процес і розвиток національної правової системи; проблеми організації державної влади в контексті європейської інтеграції України тощо.

Роботу конференції було висвітлено на вітчизняному телебаченні, зокрема на телеканалі 1+1, де Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України представлений провідною науковою установою, відомою в Україні та за її межами, в якому протягом 70-ти років здійснюються фундаментальні та прикладні дослідження в галузі державознавства і правознавства, що впливають на прийняття доленосних для України політико-правових рішень.

За результатами конференції прийняті відповідні рекомендації.

Після завершення конференції відбулося Урочисте засідання, присвячене ювілейній даті.

За вагомі здобутки в розвитку української юридичної науки, розбудову України як незалежної демократичної, правової держави Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Національною академією наук України, Київською міською державною адміністрацією, Союзом юристів України та ін. було відзначено державними нагородами як Інститут в цілому, так і переважну більшість його співробітників, серед яких Ю. С. Шемшученко, В.Ф. Сіренко, О. В. Скрипнюк, Н. М. Пархоменко, В.П. Нагребельний, Н. М. Оніщенко, В. Н. Денисов, К. О. Савчук, О. В. Кресін, І. О. Кресіна., І. Б. Усенко, Н. Р. Малишева, В. І. Олещенко, О. М. Костенко, О. Ф. Андрійко, П.Ф. Кулинич тощо.

Детальніше з відео можна ознайомитись за посиланням:
https://tsn.ua/video/video-novini/70-richniy-yuviley-vidznachaye-institut-derzhavi-i-prava-imeni-koreckogo.html

Інституту держави і права Крім цього, до дати ювілею Інституту було підготовано 20 хвилинний документальний фільм, в якому відображено історичний поступ Інституту, який веде свій початок від 13 травня 1949 р., коли у складі АН УРСР було утворено окрему самостійну науково-дослідну установу – Сектор держави і права, а уже у червні 1969 р. Сектор перетворено на Інститут держави і права АН УРСР. Широкого висвітлення в цій роботі набуло розкриття видатних постатей та наукового доробку директорів Інституту, серед яких академік В.М. Корецький (1969-1974), академік Б.М.Бабій (1974 - 1988), академік Ю.С. Шемшученко (1988-теперішній час). Надається характеристика Інституту, а також його наукових доробків, а саме: в Інституті працює 80 наукових працівників, у тому числі 79 докторів і кандидатів наук. Серед учених Інституту – один академік та один член-кореспондент НАН України, 14 академіків та членів-кореспондентів Національної академії правових наук України, 6 заслужених діячів науки і техніки України, 11 заслужених юристів України, 10 лауреатів Державної премії України. За 70 років науковцями Інституту опубліковано близько 750 монографій, понад 350 підручників, збірників, довідників і словників, 550 брошур, майже 5500 наукових статей з юридичної тематики. Серед найвагоміших досягнень науковців видання шеститомної «Юридичної енциклопедії», десятитомної «Антології української юридичної думки», тритомної «Енциклопедії міжнародного права», «Великого енциклопедичного юридичного словника».

Детальніше з відео можна ознайомитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=S3knWH6RwQw&fbclid=IwAR1OZc-yRT7WPq17w4kUWY1Yw0s3bzOTeywK13xW0wCZZ_90R9haTxU-Tes

Новини

Круглий стіл з обговорення Стратегії політико-правового розвиткуУкраїни до 2030 року

Новий рівень давньої співпраці

Вельмишановний ЮРІЄ СЕРГІЙОВИЧУ!

«Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог»

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПОЛЬЩА-УКРАЇНА, ПОЛЯКИ-УКРАЇНЦІ: БАЛАНС ВЗАЄМОВІДНОСИН»

Шановні колеги!

Патон Борис Євгенович

Запрошення

Шановні колеги!

Круглий стіл з обговорення Стратегії політико-правового розвитку
України до 2030 року