Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України





Умови прийому до аспірантури Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
2021 році

Умови прийому до докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України у 2021 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Новини

11 листопада 2021 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відділом державного управління та адміністративного права була проведена (в онлайн-режимі) Всеукраїнська науково-практична конференція: «Адміністративне і фінансове право України в умовах сучасних реалій і викликів: теорія, практика, перспективи розвитку». Конференція була присвячена обговоренню здобутків і проблемних питань розвиткуадміністративного та фінансового права за 30 років незалежності України. 

У своїх виступах учасники конференції підкреслиливажливість проведення наукових досліджень щодо заходів реформування сфери державного управління в умовах сьогодення, подальших теоретичних розробок адміністративно-правової науки та науки фінансового права та їх використання у практиці, а також привернули увагу на необхідність визначення прогалин у праві та їх причин і скерування наукового пошуку у напрямі розв’язання цих задач. Відзначили необхідність у державній підтримці наукових досліджень та важливість врахування результатів таких досліджень у нормотворчій та практичній діяльності.

За результатами обговорення були вироблені рекомендації щодо подальших напрямів розвитку галузей адміністративного права та фінансовогоправа.

Інформація підготовлена
співробітниками відділу проблем
державного управління
та адміністративного права


НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ У ФОКУСІ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ

З нагоди Дня Незалежності України в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України 19 серпня 2021 р. відбулася міжнародна науково-практична конференція, присвячена історії, сучасності та перспективам українського державотворення і правотворення у контексті наукового осмислення тридцятилітнього досвіду становлення та розвитку України як суверенної і незалежної держави.

У її роботі взяли участь провідні вчені-правознавці, народні депутати, працівники державних органів і громадських організацій, науковці та аспіранти. 

У вітальному слові віце-президент НАН України, академік НАН України Сергій Іванович Пирожков відмітив досягнення України та водночас окреслив нагальні потреби сьогодення з метою подальшого розвитку української державності.

Проблематика забезпечення державного суверенітету України в умовах сучасних викликів була темою вступного слова директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького HAH України, академіка НАН України Юрія Сергійовича Шемшученка. Лаконічно та водночас науково виважено були охарактеризовані історичні етапи становлення національного суверенітету та акцентовано увагу на актуальних проблемах належної реалізації та забезпечення державного суверенітету. Україна має стати сильною правовою державою, яку б поважали у всьому світі, – акцентував вчений.

Доповідь народного депутата України, академіка НАН України Олександра Любимовича Копиленка була присвячена конституціонуванню незалежної України. Доповідач зосередив увагу на найважливіших аспектах розвитку конституційного процесу. 

Україна має багату історію державотворення, яку можна охарактеризувати як історію прагнення українського народу до своєї незалежності. Увесь історичний розвиток нашого суспільства та українського народу є переконливим свідченням закономірності руху до проголошення незалежності держави, зазначив у своєму виступі академік НАПрН України Олександр Васильович Скрипнюк. Цю ключову тезу науковець провів через конституційно-правовий аналіз основних етапів процесу суверенізації України. 

Історичним та сучасним аспектам конституційного процесу в Україні була присвячена доповідь члена-кореспондента НАН України Наталії Миколаївни Пархоменко. У контексті вітчизняного конституціоналізму була сформульована науково-практична характеристика основних змін до Конституції України та зроблено висновок про необхідність підвищення рівня ефективності механізму конституційно-правового регулювання суспільних відносин.

Академік НАПрН України Наталія Миколаївна Оніщенко відзначила, що ідея прав людини сформована як певний правовий ідеал, а способами його забезпечення є загальні принципи права, одним із яких є принцип рівності та, зокрема, гендерної рівності. У доповіді вченої було аргументовано необхідність та важливість для розвитку правової форми впровадження гендерної рівності.

Модернізації інституту відповідальності держави в умовах конституційної реформи було присвячено виступ народного депутата України Олександра Сергійовича Бакумова. Доповідач, зокрема, наголосив на важливості інституційних, нормативних та ідеологічних гарантій юридичної відповідальності держави перед суспільством.

Доктрині суверенної рівності держав, як основоположному принципу міжнародного права та реаліям України, було присвячено виступ члена-кореспондента НАПрН України Володимира Наумовича Денисова. Критично аналізуючи основні положення концепції «світової держави», ним було зроблено висновок, що зараз світ стрімко змінюється. Необхідно, отже, переосмислення місця і ролі кожної держави в міжнародному співтоваристві, що стосується й України.

Найбільш актуальні проблеми адміністративної реформи та сучасні виклики, що стоять перед адміністративним правом, були висвітлені у промові член-кореспондента НАПрН України Ольги Федорівни Андрійко. Зокрема, вона зосередилася на концептуальному баченні удосконалення сучасного етапу адміністративно-правового регулювання в Україні.

Окремим питанням розвитку правової доктрини щодо визначення предмета адміністративного права була присвячена доповідь проф. Олени Петрівни Рябченко

Загрозою суверенності України є російська агресія. Цим питанням була присвячена доповідь член-кореспондента НАПрН України Ірини Олексіївни Кресіної та д.ю.н. Олексія Веніаміновича Кресіна. Не тільки науково-теоретичне, а й важливе практичне значення мала доповідь к.ю.н., проф. І.Б. Усенка «Деякі негативні тенденції сучасного українського законотворення», а також проф. Оксани Олександрівни Кваші щодо поширення в Україні організованих форм тероризму, сепаратизму та колабораціонізму. Проф. Анжеліка Романівна Крусян присвятила свій виступ проблемі конституційних конфліктів. 

Учасники конференції акцентували увагу на необхідності подальшої модернізації України з метою її сталого розвитку як демократичної, правової держави, повноправного члена світового співтовариства. За результатами конференції були прийняті відповідні рекомендації. 

Проф., д.ю.н. А.Р. Крусян


ЩОРІЧНА ХІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ»

29 червня 2021 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України в онлайн-режимі відбулася Щорічна ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Тлумачення права: від теорії до практики», яка була присвячена 25-річчю Конституції України.

У конференції взяли участь як провідні вчені-юристи України, так і представники наукової молоді. Серед виступів на Конференції варто, насамперед, виділити доповіді таких провідних вчених України, як Н.М. Оніщенко, В.В. Костицький, Н.М. Пархоменко, О.В. Батанов, Р.П. Луцький, В.А. Січевлюк, А.С. Беніцький, О.Л. Богініч, Т.І. Тарахонич, О.Л. Львова та ін.

Як і завжди, всі учасники конференції полемічно і, водночас, толерантно обговорили фундаментальні питання, пов’язані із проблематикою тлумачення права. Зокрема, в межах конференції були обговорені такі актуальні питання сучасного правового розвитку, як тлумачення норм права в контексті соціальних прав людини, тлумачення норм права як форма реалізації права, проблеми правової визначеності та тлумачення норм права на сучасному етапі правової реформи, проблеми сучасного українського унітаризму у фокусі доктринального тлумачення Конституції України, вплив неофіційного тлумачення через громадську думку на формування уявлення про законність, справедливість та правопорядок, взаємозв’язок теоретичних концептів права та юридичної практики на прикладі категорії «правова суб’єктність», тлумачення права як проблема юридичної герменевтики, проблеми забезпечення балансу прав людини та суспільного інтересу, тлумачення права як вид правової комунікації, тлумачення права як структурний компонент механізму правового регулювання тощо.

За наслідками проведення Конференції Оргкомітетом найближчим часом планується видати ХІІ (дванадцятий) випуск Щорічного науково-практичного журналу «Альманах права», який буде містити наукові статті учасників конференції.


«КОНСТИТУЦІЯ – ОСНОВА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ І СУСПІЛЬСТВА»:
ПІД ТАКОЮ НАЗВОЮ В ІНСТИТУТІ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ ВІДБУЛАСЯ
ХІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

24 червня 2021 року Рада молодих вчених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України провела ХІІ Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену 25 річчю Конституції України «Конституція – основа розвитку держави і суспільства». Фактично конференція стала подією всеукраїнського значення. В ній взяли участь 42 учасники, представники різних наукових шкіл з різних куточків України, зокрема Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного торговельно-економічного університету, Національного університету «Одеська юридична академія», Національної академії внутрішніх справ, Національної академії Служби безпеки України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Запорізького національного університету, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного університету «Запорізька політехніка», Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, університету імені Альфреда Нобеля, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Національного педагогічного університету імені М. М. Драгоманова, Вінницького національного аграрного університету та інші. 

Відвідали конференцію й зарубіжні гості, зокрема представники Гданьського університету (Польща) та Вільнюського національного університету (Литва).

Практичними проблемами застосування конституції поділились адвокати, представники Національної школи суддів України та директор Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

В центрі уваги учасників конференції були питання  унітаристики як напрямку сучасних конституційно-правових досліджень, питання термінології у сфері етнополітики, особливостей конституційних змін методом «компромісу».

Під час конференції значна увага була приділена історичним витокам формування концепцій, втілених у вітчизняній конституції, а саме політико-правовим традиціям Гетьманщини, українському конституціоналізму доби української революції 1917‒1920 рр. в творчій спадщині О. М. Мироненка, ідеологічним засадам концепції суспільного ладу в конституційних проектах М. Сціборського і Гетьманського руху. Жваві дискусії стосувалися питання конституційних засад формування суддівського корпусу та втілення конституційних норм під час судочинства, захисту прав неповнолітніх та забезпечення відновного правосуддя, здійснення незаконного контролю території іноземної держави в міжнародному праві, інституту краудсорсингу як механізму демократії.

Результатом наукової дискусії на конференції  стало утвердження позиції щодо необхідності подальшого вдосконалення втілення засад Конституції України на практиці необхідності її оновлення на наукових, обґрунтованих засадах та відповідно до об’єктивних вимог розвитку держави і суспільства, розвитку і прогресу майбутніх поколінь українців. 

Із повним записом конференції Ви можете ознайомитись за посиланням.



Програма щорічної ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Тлумачення права від теорії до практики" (до 25-річчя Конституції України).


Програма щорічної ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції
"Тлумачення права від теорії до практики" (до 25-річчя Конституції України)


Новий рівень давньої співпраці

14 травня 2021 року у святковій атмосфері напередодні важливого свята всіх прогресивних людей – Дня науки в нашому інституті відбулося урочисте підписання Договору про співпрацю між Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України та Громадською організацією «Рада молодих юристів України». Зі сторони нашої установи договір був підписаний директором інституту академіком НАН України Ю. С. Шемшученком та головою Ради молодих учених інституту О. О. Малишевим. Раду молодих юристів представляв голова Ради Є. С. Которобай. 

Договір передбачає розвиток співпраці сторін з метою виконання їх статутних завдань і просування спільних цінностей та пріоритетів, зокрема, сприяння творчому розвиткові студентів-правників, аспірантів, молодих вчених та інших молодих юристів, пропаганда їх наукових та інших досягнень, забезпечення участі у спільних заходах та робочих групах, сприяння розвитку юридичної науки та законодавства України, утвердження принципу верховенства права та авторитету юридичної професії в суспільстві.

Як було відзначено у процесі підписання, співпраця нашого інституту з Радою молодих юристів триває вже понад десятиліття від самого моменту заснування ради. Нова угода лише формалізує ту дружбу і єдність, яка існує давно. Це, звісно, не є проблемою, адже у юристів дещо своє розуміння часу. Принцип свободи договору і ч. 3 ст. 631 ЦК України дає нам змогу в юридичному сенсі подекуди гратися з минулим часом як з пластиліном, але фізичний час нам все ж не підвладний, і тому ми, як ніхто, цінуємо приємні миттєвості спілкування з колегами.






24-26 лютого 2021 року на базі Міжнародної асоціації вивчення спільних надбань Арізонського державного університету (International Association for the Study of the Commons (IASC), Arizona State University) пройшла міжнародна міждисциплінарна конференція на тему «Спільні надбання в космосі». В ній взяли участь вчені у галузях економіки, соціології, історії та права зі США, Португалії, Франції, Люксембургу, Італії, Австралії, Греції, Польщі, Мексики, Сполученого Королівства, Канади, Індії, Філіппін та України. 

На конференції було представлено 45 доповідей, поділені на 6 секцій, в межах яких на панельних дискусіях було обговорено такі теми як охорона культурної спадщини на Місяці, управління дослідженням та використанням ресурсів на Місяці, механізми розподілу космічних ресурсів, управління рухом в навколоземному, космічному просторі, еколого-правові питання захисту космічного простору та небесних тіл. 

Під час конференції було обговорено концепцію економічного управління на Місяці, яка передбачає створення спеціального органу, який складався б з 49 відсотків з урядових та 51 відсоток неурядових представників, які збирали б внески за використання інфраструктури Місяця, а також розглянуто Декларацію прав Місяця, в якій чітко закріплена його суб’єктність з правами, зокрема, на збереження екологічної цілісності, взаємовідносин з навколишнім середовищем Землі та живими істотами, а також право залишатися вільним від людських конфліктів чи війн небесним тілом. В контексті пошуку найоптимальнішої моделі управління космічними ресурсами учасниками конференції були запропоновані аналогії, взяті з Договору про Шпіцберген 1920 р. та Конвенції про морських котиків в північній частині Тихого океану 1911 р.

Представники Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України старший науковий співробітник, к.ю.н. О. О. Малишев та науковий співробітник, к.ю.н. А. М. Гурова взяли активну участь у цій конференції з доповіддю на тему "Що внизу, те й вгорі: археологічне право в космічну епоху". У доповіді було розкрито питання: 1) чи коректно говорити про археологічні пам’ятки в контексті об’єктів на Місяці; 2) специфіка підходу до охорони об’єктів археологічної спадщини за законодавством США, зокрема в контексті нового закону про охорону об’єктів місії "Аполлон"; 3) щодо відрізняє археологічну спадщину на Місяці від простого космічного сміття; 4) скільки часу треба, щоб визнати залишений на небесному тілі об’єкт як таких, що становить культурну цінність; 5) які критерії ЮНЕСКО для цього будуть доцільні; 6) який механізм охорони археологічних об’єктів на Місяці можна побудувати, користуючись моделлю охорони об’єктів підводної культурної спадщини. З повною версією доповіді можна ознайомитись тут:
https://www.youtube.com/watch?v=xV9XWSJXAMw&feature=emb_title

В цілому конференція пройшла плідно та цікаво й дозволила як розширити світогляд вітчизняних науковців щодо сучасного правового порядку в сфері управління спільними надбаннями в космічному просторі, а також гідно представити вітчизняні наукові школи археологічного та космічного права.




Вельмишановний ЮРІЄ СЕРГІЙОВИЧУ!

Колектив Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України щиро і сердечно вітає Вас – видатного вченого правознавця і організатора юридичної науки та освіти, академіка Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Інституту зі славним ювілеєм – 85-річчям від дня народження.

Високий професіоналізм, наснага і прагнення до творчості, кипуча енергія і невтомна працездатність, логічно вивели Вас на шлях надзвичайно важливої, відповідальної та благородної справи – служінню праву, юридичній науці та її гуманістичним цілям. Наполеглива праця, високий інтелект, доброзичливість і щире ставлення до людей здобули Вам авторитет і шану серед колег, друзів та однодумців.

Ми щиро вдячні Вам за самовіддану 55-літнюпрацю на науковій ниві і високо цінуємо Ваші зусилля, спрямовані на зростання творчого потенціалу Інституту, перетворення його під Вашим керівництвом на флагман юридичної науки в Україні. Ми знаємо Вас як висококваліфікованого спеціаліста, всесвітньовідомого вченого і педагога, досвідченого керівника, вмілого організатора, а ще як людину, яка підготувала і виховала покоління вчених в різних галузях юридичної науки.

На Вашому життєвому шляху багато плідних здобутків, які отримали високу оцінку і визнання держави та громадськості. Широкий спектр Вашої багатогранної діяльності – науково-дослідної, педагогічної, громадської, а також у галузі законотворчості, розкрився завдяки Вашій природній обдарованості, яскравому таланту дослідника і правознавця, енциклопедичним знанням досвідченого правника.

Як визнаний вчений і громадський діяч Ви є активним провідником і учасником розбудови незалежної української держави, зробили значний вклад у підвищення рівня правосвідомості та правової культури громадян. У нашому Інституті, в інших наукових та навчальних закладах, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування, працює багато підготовлених під Вашим науковим керівництвом кандидатів і докторів юридичних наук. Ви є засновником Національної академії правових наук України та незмінним керівником її відділення екологічного, господарського та аграрного права, фундатором національних наукових шкіл екологічного та космічного права, наукові здобутки та фахівці яких отримали визнання в Україні та за її межами. Незаперечними є Ваші заслуги у формуванні та розвитку політичної галузі науки. Неоціненним є Ваш вклад у створення Спілки юристів України та Української асоціації політологів та керівництво ними в період їх становлення.

Ваша плідна наукова та громадська діяльність одержала високе суспільне визнання й відзначена державними нагородами, преміями і відзнаками. Результати цієї діяльності сьогодні працюють на майбутнє нашої держави, злагоду і мир, благополуччя і добробут українського народу.

У цей знаменний день від усього серця зичимо Вам, дорогий Юріє Сергійовичу, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших творчих успіхів в ім’я розвитку вітчизняної юридичної науки на благо Українського народу і нашої держави. Нехай все, що зроблено Вашим серцем і розумом, незмінно надихає на нові творчі звершення, успіхи, здобутки!

м. Київ
14 грудня 2020 року
З глибокою повагою
колектив Інституту


«Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог»

17 грудня 2020 року відбулась міжнародна науково-практична конференція «Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог». Співорганізаторами конференції виступили Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Вищий антикорупційний суд. Конференція проводилась частково із використанням системи відеозв’язку ZOOM. Під час засідання міжнародні експерти, представники міжнародних організацій та державних органів, практичні працівники, науковці, представники громадянського суспільства обговорили причини антикорупційної кризи в України, роль конституційної юстиції у подоланні її наслідків, а також проблеми модернізації антикорупційної політики.

науково-практична конференція
Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки: IV київський полілог


МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПОЛЬЩА-УКРАЇНА, ПОЛЯКИ-УКРАЇНЦІ: БАЛАНС ВЗАЄМОВІДНОСИН»

24 – 25 листопада 2020 року Польська академія наук і мистецтв (м. Краків), Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України (м. Київ) та Польське наукове товариство (м. Житомир) провели міжнародну наукову конференцію «Польша-Україна, поляки-українці: баланс взаємовідносин». Основні організаційні питання, пов’язані з проведенням конференції забезпечили: від польської сторони – Януш Крук, Ірена Ставови-Кавка, Агнєшка Кастори, Катажина Джингло; від української сторони – Володимир Горбатенко, Сергій Рудницький. 

З огляду на епідеміологічну ситуацію в світі, організатори змушені були замінити традиційну конференцію, заплановану в м. Краків, на її проведення в режимі онлайн на платформі ZOOM. У конференції взяли участь політологи й історики з різних міст України і Польщі – Києва, Житомира, Львова, Вінниці, Одеси, Кракова, Варшави, Торуня, Хелма. Перший день конференції був присвячений політиці, культурі та суспільству, другий – історичній пам’яті. 

Українські науковці зосередили увагу учасників конференції на державному та суспільному сприйнятті українсько-польських відносин XXI століття (О. Брусиловська); способах подолання кризи відносин із Польщею (Г. Зеленько); ролі наукового консультування в процесі формування політики добросусідства між Україною і Польщею (О. Кукуруз); політичних «хворобах» XX століття та перспективах їх подолання в інтерпретації Чеслава Мілоша (В. Горбатенко); пошуку кращого взаєморозуміння між Україною і Польщею (І. Петренко); еволюції сприйняття Польщі і поляків у незалежній Україні (А. Романюк); українсько-польському пограниччі як гетерогенному соціодинамічному просторі (С. Троян); політичному вимірі історичних конфліктів (А. Киридон); інтерпретації деяких питань українсько-польських відносин у роки Другої світової війни (Л. Зашкільняк); історичній пам’яті у контексті політичного дискурсу України (І. Мацишин).

Польські науковці виголосили доповіді, що охоплювали питання еволюції стратегічного польсько-українського партнерства (П. Байор); пандемії і тривалості нових демократій (Р. Бекер); польської культурної спадщини в Україні (В. Осадчий); діяльності Польсько-українського форуму істориків (В. Резмер); ролі політиків й істориків у польсько-українському діалозі (Л. Адамскі).

Загалом українські та польські вчені упродовж двох днів конференції охопили 30 років відносин між двома країнами (1990–2020 рр.), з’ясували стан і перспективи взаємовідносин Польщі й України, реалізацію цілей, визначених на двосторонній основі у «Декларації про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин» від 1990 року та низці інших міжнародних документів і нормативно-правових актів.

У плідній дискусії учасники конференції обговорили: міждержавну, міжпарламентську і регіональну співпрацю; наукове, політичне, історичне й культурне співробітництво; забезпечення прав поляків в Україні та українців у Польщі; європейську інтеграцію України; складні історичні проблеми спільного минулого.

За результатами роботи конференції буде опубліковано науковий збірник її матеріалів українською, польською та англійською мовами.

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Організація юридичної науки та освіти в Україні й світі: історичний досвід, сучасний стан та майбутні перспективи», присвяченої до 85-ліття від дня народження та 55-ліття від початку наукової діяльності академіка НАН України Юрія Сергійовича Шемшученка. Конференція відбудеться 22 грудня 2020 року в режимі онлайн. Детальна інформація щодо плану роботи конференції та умов участі знаходиться у листі-запрошенні.

З повагою, Оргкомітет Конференції.


З глибоким сумом повідомляємо, що 19 серпня 2020 року помер видатний вчений світового рівня, Президент Національної академії наук України,
Директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона Національної академії наук України,двічі Герой Соціалістичної праці СРСР,
перший Герої України, академік Національної академії наук України,

 доктор технічних наук, професор

Патон Борис Євгенович

Патон Борис Євгенович

Керівництво та колектив  Інституту глибоко сумують та висловлюють співчуття всім рідним і близьким покійного.
Прощання  відбудеться в Клубі Кабінету Міністрів України  в м. Києві за адресою:
вул. Інститутська, 7, з 10 до 12 години 22 серпня 2020 року, поховання відбудеться на Байковому цвинтарі.

Адміністрація Інституту


З глибоким сумом повідомляємо, що 12 серпня 2020 року помер академік НАПрН України,
Голова Конституційного Суду України 1996–1999 рр.,
колишній вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України

ТИМЧЕНКО Іван Артемович

Керівництво та колектив Інституту висловлюють співчуття всім рідним і близьким покійного.

Поховання відбудеться на Байковому цвинтарі в м. Києві 14 серпня 2020 року.

Адміністрація Інституту


Запрошення

Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України проводить «круглий стіл» «Юридична наука і сучасний державотворчий процес в Україні», який відбудеться 18 серпня 2020 року за адресою: м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 (зал засідань Вченої ради Інституту).

Питання для обговорення:

  • методологічні засади сучасного державотворчого і правотворчого процесів в Україні;
  • проблеми дослідження модерної історії держави і права України;
  • роль науковців-правознавців в підготовці та прийнятті Декларації про державний суверенітет України та Конституції України;
  • наукове забезпечення розвитку конституційного процесу;
  • вдосконалення судової реформи на сучасному етапі в Україні: питання теорії і практики;
  • юридична наука і здійснення адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування в умовах модернізації держави та громадянського суспільства на сучасному етапі;
  • роль і значення юридичної науки та юридичної освіти в розвитку державотворчого процесу в умовах євроінтеграційних процесів в Україні.

Початок роботи семінару о 15.00 год.

Реєстрація учасників семінару з 14.00 год.

Організаційний комітет.


Шановні колеги!

Повідомляємо, що проведення щорічної ХІ Міжнародної науково-практичної конференції "Роль правової доктрини у забезпеченні прав людини", запланованої на 23 квітня 2020 року, переноситься на осінній період у зв'язку із загальнонаціональним карантином, запровадженим в Україні внаслідок поширення пандемії COVID-19. Про точну дату та формат перенесеної конференції буде повідомлено пізніше. Також повідомляємо, що до 01 червня 2020 року (не пізніше) продовжується набір статей у одинадцятий випуск щорічного науково-практичного юридичного журналу "Альманах права", який планується видати в серпні 2020 року.

З повагою, Оргкомітет Конференції.

Колектив Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, щиро вітає Лауреатів Премії Президента України для молодих вчених:  старшого наукового співробітника відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук Сунєгіна Сергія Олександровича, старшого юрисконсульта ТОВ «Юридична фірма «Добродії», кандидата юридичних наук Свириденко Ганну Вікторівну, отриману за цикл наукових праць «Моральні засади правомірної поведінки» (м. Київ,13 лютого 2020 р.).


15 листопада 2019 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Не карою єдиною! Проблеми модернізації системи протидії злочинності в Україні: ІІІ Київський полілог». Співорганізаторами конференції виступили Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Державне бюро розслідувань, та Національна академія прокуратури України. Під час засідання міжнародні експерти, представники міжнародних організацій та державних органів, практичні працівники, науковці, представники громадянського суспільства обговорили напрями підвищення ефективності протидії злочинності в Україні, зокрема, місце і роль Державного бюро розслідувань у сучасній системі органів кримінальної юстиції, проблеми реформування органів прокуратури та суду, перспективи докорінних змін кримінального законодавства України, проблеми модернізації антикримінальної політики відповідно до сучасних уявлень про причини і умови злочинності.

конференція  ІІІ Київський полілог конференція  ІІІ Київський полілог

конференція  ІІІ Київський полілог конференція  ІІІ Київський полілог


08 жовтня 2019 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася презентація багатотомного видання «Енциклопедія міжнародного права», підготовленого фахівцями Інституту за участі провідних вітчизняних та зарубіжних юристів-міжнародників.

Тритомна «Енциклопедія міжнародного права» є першим в Україні систематизованим зводом знань у галузі міжнародного права. Її підготовка здійснювалася відповідно до Постанови Президії Національної академії наук України. Перший том побачив світ у 2014 році, другий – у 2017 році, і нарешті влітку 2019 було видано третій том цього фундаментального видання.

У презентації взяли участь як члени авторського колективу, до складу якого крім фахівців відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, входили також юристи-міжнародники з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Одеська юридична академія», Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського університету права НАН України, інших вищих навчальних закладів України, фахівці-практики з Міністерства закордонних справ України, зарубіжні науковці, так і інші представники наукової та юридичної громадськості, державні діячі та народні депутати України.

З вступним словом до присутніх звернулися співголови редакційної колегії «Енциклопедія міжнародного права» директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Юрій Сергійович Шемшученко та завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Володимир Наумович Денисов. Вчені наголосили на значенні цього видання як першого в Україні і одного з небагатьох у світі цілісного зводу знань про систему сучасного міжнародного права і місце в ній України та висловили подяку членам авторського колективу та всім, хто був причетний до виходу в світ Енциклопедії, в першу чергу керівництву та трудовому колективу видавництва «Академперіодика».

Важливою подією у правовому житті України назвав вихід Енциклопедії перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук. Він також привітав колектив з Днем юриста. З розгорнутим аналізом і розкриттям значення Енциклопедії для розвитку юридичної науки України виступили також Віце-Президент Національної академії наук України, професор Сергій Іванович Пирожков; доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії наук України та Національної академії правових наук України Олександр Любимович Копиленко; головний редактор журналу «Право України», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Олександр Дмитрович Святоцький; народний депутат України, доктор юридичних наук, професор Олександр Олександрович Мережко; академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор Валерій Андрійович Смолій; співголова Комісії з питань правової реформи при Президенті України, професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Михайло Всеволодович Буроменський; Президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат юридичних наук, Микола Миколайович Гнатовський; головний науковий співробітник відділу дослідження міжнародної податкової конкуренції Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України, доктор юридичних наук, професор Леонід Дмитрович Тимченко; завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор Михайло Миколайович Микієвич; ректор Київського університету права НАН України, кандидат юридичних наук, професор Юрій Ладиславович Бошицький та інші учасники презентації.

Виступаючі підкреслювали непересічне значення Енциклопедії, в якій висвітлено особливості правової природи міжнародного права та зміст його основних понять і категорій, які в сукупності складають окрему правову систему, що діє як самостійно, так і у взаємодії з внутрішнім правом держав. Важливе місце було приділено аналізові міжнародно-правової практики, в тому числі рішенням Міжнародного Суду ООН, зміст найважливіших з яких розкрито в окремих статтях-термінах. У світлі цього значну увагу було приділено висвітленню міжнародно-правової практики України, яка у 1991 році стала незалежною державою і в цьому статусі увійшла у світовий та європейський правові простори, де головним регулятором міжнародних відносин між державами та в діяльності міжнародних міжурядових організацій виступає міжнародне право.

Як і будь-яке фундаментальне енциклопедичне видання «Енциклопедія міжнародного права» виконує подвійну функцію. З одного боку, вона є систематизованим зводом вже наявних знань про сучасну теорію та практику міжнародного права і місце України в міжнародному правопорядку. З другого боку, в рамках Енциклопедії здійснено дослідження ряду актуальних міжнародно-правових питань (наприклад, взаємодії глобалізаційних процесів із змінами в інституційних засадах сучасного міжнародного права, широкого комплексу проблем, пов’язаних зі співвідношенням юридичного змісту основних принципів міжнародного права, зокрема принципу територіальної цілісності держави з принципами рівноправності та самовизначення народів та поваги до прав людини, правового статусу так званих «невизнаних держав», реформування Ради Безпеки ООН, еволюції універсальних та регіональних міжнародно-правових механізмів захисту прав людини, динамічного розвитку такої специфічної міждержавної правової системи як право Європейського Союзу, правового регулювання взаємовідносин Україна-Європейський Союз тощо), які раніше не привертали належної уваги вітчизняних юристів-міжнародників. Тобто «Енциклопедія міжнародного права» є не тільки довідниковим, але і теоретичним виданням. Її публікація має сприяти утвердженню української доктрини міжнародного права та посиленню міжнародно-правової позиції України щодо захисту її національних інтересів, особливо в умовах триваючої окупації частини її території і так званої «гібридної війни», яку вже шостий рік проводить проти нашої держави Російська Федерація.

Оскільки сучасне міжнародне право є широко розгалуженою правовою системою і сьогодні важко назвати сферу міжнародних відносин, які б тією або іншою мірою не охоплювалися міжнародно-правовим регулюванням, в Енциклопедії розкривається специфіка його основних галузей з відповідним понятійним апаратом. Серед таких галузей виділяються, зокрема, право міжнародних договорів, право зовнішніх зносин, включаючи дипломатичне право, консульське право, право спеціальних місій та дипломатичне право міжнародних організацій, міжнародне право прав людини, право міжнародних організацій, міжнародне морське право, міжнародне повітряне право, міжнародне космічне право, міжнародне економічне право, міжнародне гуманітарне право, міжнародне право навколишнього середовища міжнародного кримінального права тощо. Відзначалося також як позитивний факт вміщення в Енциклопедії серії статей-термінів, присвячених розкриттю найбільш значущих для доктрини та практики міжнародного права рішень Міжнародного Суду ООН.

Значне місце у тритомнику займає також висвітлення різних аспектів історії міжнародного права та його науки, зокрема під кутом зору внеску українських вчених в розвиток науки міжнародного права. Важлива увага була приділена міжнародно-правовим відносинам, пов’язаним з виникненням і розвитком української державності, починаючи з договорів Київської Русі з Візантією і в наступні часи, зокрема, періоди Гетьманщини, Української Народної Республіки. З Енциклопедії можна дізнатися про основні міжнародно-правові школи та їх представників. Вітчизняна наука міжнародного права представлена такими визначними вченими, відомими у світі, як В.Е. Грабар, В.П. Даневський, О.О. Ейхельман, І.І. Івановський, П.Є. Казанський, Д.І. Каченовський, В.М. Корецький, М.М. Лозинський, В.А. Незабитовський, Т.Ф. Степанов, А.М. Стоянов та ін. До неї включені й інші видатні імена: одні з них представляли українську науку міжнародного права в радянський період, а інші жили і діяли частково вже в незалежній Україні. Серед них такі відомі фахівці, як Г.Ю. Бувайлик, О.Ф. Висоцький, В.І. Євінтов, І.І. Лукашук, М.К. Михайловський, К.К. Сандровський, В.І. Сапожников, В.С. Семенов, Н.М. Ульянова, М.В. Яновський. Звичайно, в Енциклопедії подаються й персоналії фахівців, які сьогодні представляють вітчизняну та зарубіжну науку міжнародного права. При цьому автори Енциклопедії намагалися показати увесь плюралізм сучасної світової міжнародно-правової думки, різні теоретичні підходи до розуміння юридичної сутності міжнародного права.

Значну організаційну роботу по виданню Енциклопедії здійснив відповідальний секретар редакційної колегії, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, кандидат юридичних наук Костянтин Олександрович Савчук.

Сподіваємося що вихід в світ «Енциклопедії міжнародного права» сприятиме подальшому розвитку вітчизняної науки міжнародного права, яка має служити справі захисту національних інтересів України.


30 липня 2019 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відбувся науково-практичний круглий стіл «Справа про скіфське золото: поточний стан та перспективи». Організаторами круглого столу виступили Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» та Рада молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України.

далі


П О В І Д О М Л Е Н Н Я 

25.06.2019 відбувся Круглий стіл на тему
«Питання вдосконалення державного управління та забезпечення ефективності діяльності органів державної влади в Україні»

У роботі конференції взяли участь: директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАН України  Ю. С. Шемшученко; віце-президент НАН України, академік НАН України С.І. Пирожков; Голова Верховної Ради України ІІ, V скликань О.О. Мороз д.ю.н., професор, академік НАПрН України, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України О. В. Скрипнюк з доповіддю «Державна влада в Україні: питання організації та її  вдосконалення на сучасному етапі», народний депутат України, доктор юридичних наук, Заслужений юрист України В. В. Карпунцов з доповіддю «Органи прокуратури в системі сучасних координат організації державної влади в Україні»; д.ю.н., професор, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України  В. Ф. Сіренко з доповіддю «Актуальні проблеми вдосконалення судової влади в Україні»; д.ю.н., професор, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Заслужений юрист України, академік НАПрН України  Н. М. Оніщенко з доповіддю «Довіра і мотивація до інститутів влади: доктринальний контекст»; заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України В. П. Нагребельний з доповіддю «Концептуальні засади вдосконалення правового забезпечення державного управління та підвищення його ефективності»; д.ю.н., професор, вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН Україні Н. М. Пархоменко з доповіддю «Теоретичні та практичні виміри ефективності діяльності органів державної влади»; д.ю.н., професор, зав. відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, академік НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки О. М. Костенко з доповіддю «Верховенство законів природного права – основа прогресивного правопорядку (проблеми конституційної футурології)»; д.ю.н., професор, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О. І. Ющик з доповіддю «Конституція України і політика: до питання критерію істинності»; д.ю.н., професор, завідувач відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, член-кореспондент НАПрН України О. Ф. Андрійко з доповіддю «Органи державної влади як суб’єкти державного управління».

За результатами конференції були прийняті Рекомендації.


70-річчя Інституту держави і права
ім. В.М.Корецького Національної академії наук України

70-річчя Інституту держави і права13 травня 2019 року  Інститут держави і права ім..В.М. Корецького НАН України відзначив 70 річницю від дня заснування. З цієї нагоди було заплановано та проведено низку заходів. Зокрема, було проведено урочисте відкриття меморіальної дошки у м. Києві академіку Володимиру Корецькому - відомому вченому, засновнику Інституту держави і права НАН України. В. М. Корецький був одним із активних учасників у роботі ООН від УРСР, брав участь у розробці проекту Загальної декларації прав людини, яка була прийнята у 1948 р., був суддею Міжнародного Суду ООН.

Співробітники Інституту держави та права ім. В.М. Корецького продовжують славетні наукові традиції. У цей день також відбулась презентація англійського видання д.ю.н., завідувача сектора порівняльного правознавства Олексія Кресіна "Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст.", яка отримала визнання як в Україні, так і за її межами.

14 травня 2019 року в приміщенні Великого конференц-залу Національної академії наук України  відбулася міжнародна науково-практична конференція «ЮРИДИЧНА НАУКА: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ» (До 70-річчя Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України), яку проводив Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Конференцію організовано з метою визначення сучасного стану та перспектив розвитку юридичної науки. З вступним привітальним словом виступили академік-секретар  Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Смолій Валерій Андрійович,  директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік НАН України Шемшученко Юрій Сергійович, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, Президент НАПрН України, академік НАПрН України Петришин Олександр Віталійович.

Інституту держави і праваНа конференції виступили з доповідями: Шемшученко Юрій Сергійович (директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПрН України), який яскраво та чітко відобразив роль та місце Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України в розвитку української юридичної науки; Скрипнюк Олександр Васильович (заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України), який накреслив стратегічні напрямки наукових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України в ретроспективному та перспективному аспектах; Кузнєцова Наталія Семенівна (доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віце-президент НАПрН України – керівник Київського регіонального центру НАПрН України), яка розкрила взаємозв’язок та юридичної науки та юридичної освіти; Оніщенко Наталія Миколаївна (завідувач відділом теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України), яка розтлумачила юридичну науку через алгоритм комунікацій; Карпунцов Валерій Віталійович (народний депутат України, доктор юридичних наук), який означили формування юридичної професії як важливу умову забезпечення розвитку юридичної науки; Уільям Елліотт Батлер (США) (доктор PhD, іноземний член НАН України та НАПрН України), який загострив увагу на дію порівняльного права на прикладі робіт С Десницького та У. Блекстоуна; Тордія Вахтанг Валеріанович (генеральний секретар Асоціації суддів країн-підписантів Меморандуму співпраці: Вірменії, Грузії, Естонії, України, Казахстану та Польщі), який поділився досвідом щодо перспектив розвитку медіації в Грузії; Сівець Сергій Михайлович (Республіка Білорусь) (заступник директора – керівник Інституту правових досліджень Національного центру законодавства і правових досліджень Республіки Білорусь, кандидат юридичних наук, доцент), який поділився інформацією про трансформацію законотворчого процесу в Республіці Білорусь; Фружіна Гардош-Орос (Угорщина) (директор Інституту правових досліджень Наукового центру суспільних наук Угорської Академії наук, старший науковий співробітник), який розкрив феномен свободи в наукових досліджень в міжнародному та внутрішньому праві; Чаба Варга (Угорщина) (доктор юридичних наук, професор, почесний професор-дослідник Інституту правових досліджень Наукового центру суспільних наук Угорської академії наук, почесний професор Католицького університету імені Петера Пажмані), який вказав на питання онтології права і складності соціального буття права; Усенко Ігор Борисович (завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, професор), який поділився новими фактами та документами з приводу заснування Інституту (Сектора) держави і права в системі АН УРСР.

70-річчя Інституту держави і праваУ роботі конференції взяли участь керівні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, а також науковці, викладачі вищих навчальних та науково-дослідних установ України.

Під час конференції було обговорено такі питання: теоретико-методологічні засади реформування державної влади в Україні; проблеми реформування політичної системи і публічної влади в Україні; проблеми забезпечення політико-правової реформи: необхідність, поняття, зміст, проблеми і перспективи реалізації в Україні; поділ і єдність державної влади в Україні: питання співвідношення; державна влада і місцеве самоврядування в Україні; утвердження парламентаризму – ключовий фактор розвитку України як демократичної правової держави; адміністративна реформа в контексті здійснення політико-правової реформи в Україні; судово-правова реформа в Україні: необхідність, концептуальні засади, проблеми реалізації; конституційний процес і розвиток національної правової системи; проблеми організації державної влади в контексті європейської інтеграції України тощо.

Роботу конференції було висвітлено на вітчизняному телебаченні, зокрема на телеканалі 1+1, де Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України представлений провідною науковою установою, відомою в Україні та за її межами, в якому протягом 70-ти  років здійснюються фундаментальні та прикладні дослідження в галузі державознавства і правознавства, що впливають на прийняття доленосних для України політико-правових рішень.

За результатами конференції прийняті відповідні рекомендації. 

Після завершення конференції  відбулося Урочисте засідання, присвячене ювілейній даті.

За вагомі здобутки в розвитку української юридичної науки, розбудову України як незалежної демократичної, правової держави  Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Національною академією наук України, Київською міською державною адміністрацією, Союзом юристів України та ін. було відзначено державними нагородами як Інститут в цілому, так і переважну більшість його співробітників, серед яких Ю. С. Шемшученко, В.Ф. Сіренко, О. В. Скрипнюк, Н. М. Пархоменко, В.П. Нагребельний, Н. М. Оніщенко, В. Н. Денисов, К. О. Савчук, О. В. Кресін, І. О. Кресіна., І. Б. Усенко, Н. Р. Малишева, В. І. Олещенко, О. М. Костенко, О. Ф. Андрійко, П.Ф. Кулинич  тощо.

Детальніше з відео можна ознайомитись за посиланням:
https://tsn.ua/video/video-novini/70-richniy-yuviley-vidznachaye-institut-derzhavi-i-prava-imeni-koreckogo.html

 Інституту держави і праваКрім цього, до дати ювілею Інституту було підготовано 20 хвилинний документальний фільм, в якому відображено історичний поступ Інституту, який веде свій початок від 13 травня 1949 р., коли у складі  АН УРСР було утворено окрему самостійну науково-дослідну установу – Сектор держави і права, а уже у червні 1969 р. Сектор перетворено на Інститут держави і права АН УРСР. Широкого висвітлення в цій роботі набуло розкриття видатних постатей та наукового доробку директорів Інституту, серед яких академік В.М. Корецький (1969-1974), академік Б.М.Бабій (1974 - 1988), академік Ю.С. Шемшученко (1988-теперішній час). Надається характеристика Інституту, а також його наукових доробків, а саме: в Інституті працює 80 наукових працівників,  у тому числі 79 докторів і кандидатів наук. Серед учених Інституту – один академік  та один член-кореспондент НАН України,  14 академіків та членів-кореспондентів Національної академії правових наук України,  6 заслужених діячів науки і техніки України, 11 заслужених юристів України, 10 лауреатів Державної премії України. За 70 років науковцями Інституту опубліковано близько 750 монографій, понад 350 підручників, збірників, довідників і словників, 550 брошур, майже 5500 наукових статей з юридичної тематики. Серед найвагоміших досягнень науковців видання шеститомної «Юридичної енциклопедії», десятитомної «Антології української юридичної думки», тритомної «Енциклопедії міжнародного права», «Великого енциклопедичного юридичного словника».

Детальніше з відео можна ознайомитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=S3knWH6RwQw&fbclid=IwAR1OZc-yRT7WPq17w4kUWY1Yw0s3bzOTeywK13xW0wCZZ_90R9haTxU-Tes

G Analytics
сайт создан компанией